А поки що – кілька цікавих цитат з "Самотності…”:
•    З-поміж усіх вічних речей кохання триває найкоротше…
•    Чому він так холерно запізнився? Запізно з’явився у моєму житті… Запізно на одне освідчення.
•    Плакати треба в спокої. Лише тоді від цього радісно.
•    Самотнім буваєш тільки тоді, коли на це є час.
•    У стані, у якому перебувають закохані люди, допамін переливається їм через канали розумного мислення і затоплює мозок. Особливо ліву півкулю…. Якби закоханість тривала надто довго, люди б умирали від виснаження, аритмії або тахікардії серця, голоду або на синдром відмови від сну. Ті, які б не вмерли, закінчили б у психіатричній лікарні.
• Чоловiки у своїй пихатостi хочуть, щоб i в Iнтернетi їх оточували лише гарнi жiнки.
• Доросле життя спочатку переважно сумне. А потим одразу вмираєш.
• Будь мудрiший вiд iнших. I не показуй їм цього.
•    Чекати. Чи це те ж саме, що сумувати?
•    Читання завжди допомагає перечекати.
•    Жінки живуть спогадами. Чоловіки тим, що забули.
•    Ти думаєш слов’янам може стати в пригоді психотерапевт? Вони ж бо і так завжди все краще знають.
•    Немає нічого несправедливішого, ніж смуток без взаємності. Це навіть гірше, ніж кохання без взаємності. Набагато гірше.
•    Не обов’язково мати зубну щітку у лазничці, щоб відчувати присутність жінки у своєму домі. Можна мати щось зовсім інше… Можна мати книжки, які вона прочитала. Із зауваженнями, записаними ручкою на полях, або безпосередньо в тексті.
•    Словами також можна доторкатися, навіть ніжніше, ніж долонями.