Як це не парадоксально, але все навколо нас у природі – і ліки, і джерело довголіття, й отрута. Все залежить від того, що, коли й скільки. Якби люди знали і розумно застосовували ці заповітні три слова, напевно, жили б набагато довше. На жаль, абсолютна більшість про це починає замислюватися, коли вже занадто пізно, їм не дана бу
...
Читати далі »
|
Всі ми
зацікавлені в доброму врожаї, навіть ті, хто не має ніякого відношення до
сільського господарства, бо як каже народна приказка: «Хліб –
усьому голова». До того ж кожному хотілось
би, щоб було ще й до хліба. Що ж стосується людей, котрі так чи інакше
трудяться на землі, чи фермер з великим об’ємом виробництва, чи селянин, що
веде своє дрібнотоварне господарство, чи, нарешті, дачник – тут зацікавленість
у доброму врожаї особлива. І не лише в кількості, а й в якості, бо важливість даного
показника зростає з року в рік. Наприклад, тривогу викликає той факт, що згідно
з даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я (ВООЗ) в овочах і фруктах
вміст вітамінів та мікроелементів значно зменшився.
...
Читати далі »
|
Сьогодні кожна
доросла людина знає або чула про препарат
Гінкго Білоба
, який благотворно
впливає на роботу мозку, сприяючи поліпшенню пам'яті. А ще - збільшує розумову
і фізичну працездатність організму, підвищує гнучкість і стабільність
кровоносних судин і стін капілярів…
Так саме він протистоїть
будь-яким несприятливим дійствам, які з'являтимуться з роками. З’явився цей
препарат завдяки дереву гінкго дволопатеве та легенді про нього.
Гінкго
дволопатеве – єдина з відомих науці рослин, яка має специфічні речовини гінголіди,
котрі підвищують еластичність стінок судин, поліпшують мікроциркуляцію.
Тому видно, й
називають це дерево - деревом «продовжуючим життя», символом стійкості та
довголіття. То що ж
таке гінкго
дволопатеве?
...
Читати далі »
|
Котелкова С. Идеальная зверушка - не собачка, не лягушка... : [мифы о пауках-птицеедах] / С. Котелкова // Наука и жизнь. – 2012. - № 2. – С. 113-117.
«Павуки-птахоїди - це ідеальні домашні тварини». Принаймні так вважає автор статті. На підтвердження своїх слів вона розвінчує кілька розповсюджених міфів, які є і будуть до тих пір, поки існують люди і павуки.
Чи знали ви, що павуки – це не комахи? З комахами їх поєднує тільки тип – Членостоногі, адже в комах, зазвичай, шість ніжок, а в павуків чотири пари.
Чи дійсно цей вид павуків харчується тільки птахами? Вони іноді можуть з’їсти зовсім маленьку пташку, але в більшості випадків харчуються комахами. Назва за ними закріпилась випадково і досить давно - під час перших досліджень фауни Нового Світу.
Чи справді павучиха після спарювання з’їдає самця?
...
Читати далі »
|
Багатьом навіть не спадає на думку, що шкаралупа яєць, яку ми майже щодня викидаємо зі сміттям, є чудовим матеріалом для створення дивовижних творів мистецтва. До речі, існує версія щодо давнього походження цього мистецтва, що виникло в XIV столітті у Китаї. Немає сенсу заперечувати цей факт, тим паче, що різьблення по яєчній шкаралупі активно розвивається в сучасному Китаї. Хоча й не лише в Китаї…
Візерунки на шкаралупі яєць
створюють художники Лью Дженсен, Дон Лиск, Гері ЛеМастер, Брайан Бейті, Тамара Сееверс та ін.. Для створення своїх аж ніяк недешевих творів майстри використовують курячі, гусячі, страусові, перепелині, голубині й навіть крокодилячі яйця, а також яйця папуги.
Це дуже тонка й складна робота
...
Читати далі »
|
«Енергетична
верба»
новий генетично створений різновид верби, який включає в себе цілу
родину швидкорослих верб. Найбільш популярною серед них є –
Salix
viminalis
(верба прутовидна).
Саме цей різновид використовують для енергетичних цілей і створення екологічно
чистої біомаси. Вона невибаглива до умов вирощування, забезпечує середній
щорічний збір з одного гектара від 15-20 МДж/кг. Має низьку енергоємність
вирощування, а також не високі затрати праці у процесі отримання біомаси. Збір
біомаси може здійснюватися після першого року вирощування. Енергетична верба
зменшує надходження шкідливих речовин в навколишнє середовище.
...
Читати далі »
|
Кімнатні
рослини, кімнатні квіти! Гарні, теплі,
вони піднімають нам настрій ранками,
а деякі і вечорами… А чи знаємо ми все
про те, як потрібно доглядати за ними?
Що вони люблять? Які вони примхливі? Як,
і що потрібно зробити, щоб вони жили
біля нас і теж раділи?!…
...
Читати далі »
|
Хочете почитати щось новеньке з сучасної української прози? Читайте:
Степовичка Л. Мир, дружба, жуйка, або контракт з товаришем Луначарським: повість
/ Степовичка Л. // Січеслав. - 2011. - № 3. – С. 84-167.
Повість переносить нас в метушливі 90-ті. Україна тільки почала перебудовувати свою економіку на ринкові рейки і налагоджувати економічні зв’язки з розвинутими країнами Європи. Але перед Вами постає не нудний опис економічних новацій та перетворень, а цікава, жива розповідь про роботу молодого колективу українських перекладачів на великому підприємстві.
- Бонжур, мадам!
- Чи може мадемуазель?
Що відповісти першому живому французу у моєму житті?
...
Читати далі »
|
Про ці заклади мало хто знає. Між тим, вісім таборів для військовополонених НКВC СРСР, і досі впливають на геополітичні процеси. Аби ще раз привернути увагу як влади, так і громадськості, редакція часопису
«Музеї України»
підготувала до друку спецвипуск з найбільш резонансними матеріалами міжнародного розслідування діяльності трьох гігантських концтаборів НКВС –
Козельщина, Путивль, Старобільськ.
Хочу запропонувати вам одну із статей цього випуску автора і редактора журналу
«Музеї України»
, координатора Фонду пошуку «Путивльський концтабір» Віктора Тригуба.
Створені після приєднання до СРСР Захід
...
Читати далі »
|
Бірюкова І. Гробниця князя порожня / І. Бірюкова // Пенсійний кур’єр. – 2012. – N 8/24 лют./. – С. 16.
«Тут покоїться прах великого князя Ярослава Мудрого» - упродовж майже 80 останніх років розповідали екскурсантам у Національному заповіднику «Софія Київська». Одже, як виявилося, після відкриття вченими саркофага 2009 року, останків князя в усипальниці не було. Співробітники заповідника протягом двох років проводили власне розслідування, щоб з’ясувати, за яких обставин зник прах легендарного князя і де він перебуває зараз. Результати виявилися несподіваними. Про це та деякі інші таємниці усипальниці Ярослава Мудрого розповіла заступник директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» І. Марголіна.
|
|