Головна
»
2012
»
Лютий
»
5
» Проблема безпритульних тварин...
|
14:16
Проблема безпритульних тварин...
|
|
"Ми всі відповідальні за тих, кого приручили”, сказав відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері. Сьогодні цей вислів особливо актуальний, бо все більше безпритульних тварин з’являються у містах, мікрорайонах, парках та скверах - тобто навколо нас.
Проблема бродячих тварин існувала завжди. Згадую своє безтурботне дитинство
і кошеня, яке прибилося у двір: як принесла його в дім, як ховала його від очей батька за подушками на ліжку, і як плакала, коли батько таки-викинув малесеньке беззахисне творіння на двір, як кожного дня носила йому їсти і з іншими дітьми будувала хатку, і як хотілося захистити те нещасне кошеня. Таких тваринок у дитинстві, мабуть кожної людини, було багато... Ми їх спасали, кормили, доглядали, любили...
Сьогодні багато у містах тварин, якими горе-господарі натішилися і викинули на вулицю, а вони з часом стають надзвичайно небезпечними для мешканців міста, бо безпритульні тварини є резервуаром зооантропонозів (хвороб, які спільні для людей і тварин), зокрема, сказу, лептоспірозу, та інших небезпечних хвороб. Постає питання: ЩО РОБИТИ? Є вже в Україні приклади по вирішенню цієї проблеми у містах. Так у столиці України чисельність безпритульних тварин регулюється відповідно до Київської міської програми "Регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами”, затвердженої рішенням Київради від 25 жовтня 2007 року, згідно з якою безпритульні тварини підлягають відлову, стерилізації, вакцинації проти лептоспірозу та сказу, ідентифікації з подальшим їхнім поверненням на попереднє місце перебування (з вилученням агресивних і хворих тварин). Одним із головних напрямів Програми є розширення для безпритульних тварин мережі притулків та міні-притулків. Основне запитання, відповідь на яке мало дати аудиторське дослідження вище згаданої Програми, це – ефективність використання бюджетних коштів для здійснення протиепізоотичних заходів та визначення проблем у їх використанні та у сфері загалом. Дослідження установило низку проблем. Про ці проблеми пише Ірина Горбанська, перший заступник начальника КРУ в м. Києві, у статті "Як живеться братам нашим меншим?”: Горбанська І. Як живеться братам нашим меншим? / І. Горбанська // Фінансовий контроль. – 2011. - № 10. – С. 42-45. Ознайомившись з статтею, втішає те, що проблему безпритульних тварин почали вирішувати на рівні вищої влади, але проблем ще багато: це і недосконалість планування видатків на придбання ветеринарних препаратів, недостатній рівень обізнанності населення щодо правил утримання домашніх тварин, недостатність обсягів фінансування Програми та відсутність фінансової звітності, зайві витрати на проведення "холостих” виїздів по вилову безпритульних тварин та інші. Всі ці проблеми сприяють невиконанню, пише автор статті, заходів Київської Програми. По результатам проведеного аудиторського дослідження, КРУ м. Києва надало 19 пропозицій щодо проведення виконання заходів, передбачених Програмою, і вони перебувають у стадії реалізації. Цікаво? Хочете знати детальніше? - Читайте статтю! Мені ж хочеться закликати всіх, хто приручив братів наших менших, нести за це відповідальність, нести, як би не було тяжко, її до кінця. А тим, хто мріє придбати тваринку, раджу – подумайте серйозно, чи варто її приручати, зважте, чи вистачить у Вас сил і терпіння, любові, доглядати все життя це живе створіння, а не примножувати, через де-який час, кількість безпритульних тварин свого міста. |
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
|
|
