Здавалось би, кого сьогодні можна здивувати ложкою, виделкою або кухонним ножем? Ці столові прибори є звичними за обіднім столом. Утім, колись були часи, коли їх узагалі не існувало.

Х тось із читачів не повірить і запитає: «Чим же тоді люди їли?». Ясна річ, руками! І так тривало віками .

Археологічні розкопки свідчать, що спочатку з’явився ніж. Це сталося ще в найдавніший — доісторичний — період часу, кам’яну добу. Первісні люди призвичаїлися орудувати грубим загостреним уламком каменя. Ним вони полювали та шматували їжу.

Зрештою пращури відкрили для себе мідь і бронзу. Тоді ж виникли і найпримітивніші технології обробки металів, завдяки яким ніж «набув» клиноподібного леза і держака. Але з часом їх форма змінювалася. Зокрема, XVI століття у середовищі французьких аристократів уже були столові ножі з дуже гостро заточеним на кінчику лезом.

Проте часто у царських палацах застілля закінчувалися сварками і різаниною. Щоб покласти край цим звичкам французької знаті, у другій половині XVII століття король Людовик XIV видав спеціальний указ, яким заборонив вельможам не лише їсти з ножа із загостреним вістрям, а й привселюдно колупатись ним у зубах. Натомість король повелів користуватися ножами із заокругленими на кінчику лезами. Такими столовими приборами ми послуговуємося й досі…

Більш детальніше про історію виникнення ножа, ложки та виделки, а також проте, як вони видозмінювались можна дізнатись прочитавши статтю: Про ніж, ложку і виделку // Сільські Вісті. – 2017. – № 91. – С. 4.

Марія Новікова