Всі ми зацікавлені в доброму врожаї, навіть ті, хто не має ніякого відношення до сільського господарства, бо як каже народна приказка: «Хліб – усьому голова». До того ж кожному хотілось би, щоб було ще й до хліба. Що ж стосується людей, котрі так чи інакше трудяться на землі, чи фермер з великим об’ємом виробництва, чи селянин, що веде своє дрібнотоварне господарство, чи, нарешті, дачник – тут зацікавленість у доброму врожаї особлива. І не лише в кількості, а й в якості, бо важливість даного показника зростає з року в рік. Наприклад, тривогу викликає той факт, що згідно з даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я (ВООЗ) в овочах і фруктах вміст вітамінів та мікроелементів значно зменшився. Зрозуміло, що людина з продуктами не одержує достатньої кількості необхідних для нормальної життєдіяльності вітамінів та мікроелементів. Нестача лише кальцію та цинку в організмі, може спричинити більше ніж 300 різноманітних хвороб. Причина – виснаження ґрунтів, яке ні в якому разі не можуть компенсувати штучні добрива. Проблема хімічної безпеки для здоров’я населення України вже давно стала пріоритетною. Наслідком антропогенного забруднення навколишнього середовища є зростання фонових забруднень середовища життєдіяльності людини, котрі за останні 30-40 років за вмістом низки ксенобіотиків досягли граничних рівнів, а в деяких випадках перевищили їх. Нині Україна – одна з небагатьох країн Європи, що характеризуються значним екологічним неблагополуччям. Із року в рік збільшуються викиди промислових вод у відкриті водоймища, зростає мінералізація ґрунтових вод. Хімічними засобами захисту рослин забруднюється значна кількість сільськогосподарських площ, у зв’язку з чим у ґрунті нагромаджуються великі концентрації пестицидів. Щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд тони відходів. У зв’язку з масштабністю промислових та інших викидів у навколишнє середовище ця проблема стає все більш актуальною. ВООЗ визначає, що пріоритетним напрямком роботи щодо збереження здоров’я є забезпечення права кожної людини на достатнє та безпечне харчування. Рішення еколого-гігієнічних проблем харчування населення України тісно пов’язане з: дослідженнями якості продуктів харчування на відповідність міжнародним нормативам; оцінюванням загрози для здоров’я; розробкою структури моніторингу і аналізу ризику. Щорічно ми є свідками того, як після жнив на багатьох полях палає полум’я. Але це не пожежа, що виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок спалюють стерню. Крім загрози людському життю під час спалювання стерні відбувається також прожарювання ґрунту, в результаті чого гинуть живі організми, які знаходяться в ньому і на його поверхні. Часто зустрічаються викинуті залишки вапна, мішки з використаним субстратом для вирощування гливи. Гілки, що назбируються після обрізування плодових дерев тощо. На таких осередках сміття виникають зарості бур’янів, у тому числі й карантинних та екологічно небезпечних, ми ще й обкрадаємо ґрунт. Без рослинних решток ґрунт виснажується, мінералізується і в сільгосппродукції буде все менше вітамінів та мікроелементів. Вихід простий, підказаний Природою: все це можна перетворити в чудове органічне добриво, перетворивши рослинні рештки в компост.
Більш детальніше про приготування та використання компосту можна ознайомитись у статті В.Я. Мар’юшкіна. Приготування якісного компосту / Мар’юшкін В.Я. // Карантин і захист рослин. – 2012. – № 4. – С. 25-28.