«Смерть Сталіна» — британсько-французька сатирична комедія (2017 р.) шотландського режисера Армандо Іаннуччі. В основу сюжету ліг однойменний французький графічний роман Фаб'єна Нурі та Тьєрі Робіна «La mort de Staline». Події фільму розгортаються в березні 1953 року після смерті багаторічного диктатора Йосипа Сталіна. Поки прості громадяни в репресивній системі не знають, чим обернеться цей катаклізм на верхах, між найближчими соратниками розгортається боротьба за місце наступного генсека.
Цікаво, що на фоні спроб путінського керівництва відродити культ Сталіна в Росії кінопрокат стрічки заборонили
, а деякі російські політики та чиновники охарактеризували фільм як «сплановану провокацію».
Як говорить автор статті «Повеселей , ребятки!» Юрій Шаповал :
«Історія – найкращий драматург.  Краще за правду не збрешеш…  В московському Будинку профспілок, де прощались з «батьком народів» було промовлено багато слів. Тисячі людей проходили вповз в скорботі і сльозах. Як згадував скрипаль Давид Ойстрах, біля тіла Сталіна в Колонному залі майже постійно грали найкращі музиканти. За перегородкою стояли стільці, стіл, на якому були бутерброди і чай. І ось за перегородку зазирає сам Нікіта Хрущов, один із найблищих сталінських соратників. Обличчя у Хрущова, який був головою комісії з організації похорону Сталіна, втомлене, неголене, але…задоволене. Він подивився на музикантів і вимовив : «Повеселей, ребятки!»
…Дехто з кінокритиків назвав фільм «смішним і страшним» або «страшно смішним». Я навів реальне, не вигадане хрущовське висловлювання, а тепер процитую ще одного героя фільму – Лаврентія Берію. Відмовляючи сина Серго йти на прощання з вождем, Берія сказав : «Усе може трапитися. Народ втратив голову. Тисячі ідіотів поспішають до нього». І таки «трапилось» : у день похорону, 9 березня, на Трубній площі в Москві виникла грандіозна тиснява. За деякими відомостями, тоді загинуло близько 3000 осіб. У фільмі по тих, хто з фанатизмом прийшов на сталінські похорони, стріляють озброєні чекісти, а в житті і стріляти не треба було. Одурманені пропагандою люди подавили одне одного. І заради кого? Заради того, хто створював їм нелюдські умови життя.»

Звісно, кожен самостійно зробить висновки з побаченого на екрані. Ми ж пропонуємо дві статті з журналу «Кіно-Театр» з різними відгуками кінокритиків, цікавими розповідями, а також інформацією про чудовий акторський ансамбль фільму:
Шаповал Ю. «Повеселей, ребятки!»/Ю. Шаповал//Кіно-Театр. – 2018. - №3. – С. 9-10
Крисальна А. Тоталітарна комедія, або Сто сім хвилин із життя влади/А. Крисальна// Кіно-Театр. – 2018. - №3. – С. 8

Підготувала Н. Оксанич