Настав вересень, який вважається яблучним місяцем .  Адже саме зараз ці дерева щедро обдаровують нас своїми плодами. Споконвіків наші пращури по-особливому шанували яблука, хоча тоді вони ще були просто маленькими кислими лісовими яблучками-дичками . За прадавніх часів яблуневі ліси вкривали простори Середньої Європи та Середньої Азії. Батьківщиною ж яблука вчені вважають передгір’я Алатау Казахстану. Зображення яблук зустрічається на пам’ятниках Стародавнього Єгипту, про них згадується не раз у Біблії – книзі мудрості християн. Саме яблуня була райським Деревом пізнання добра і зла, плоди котрого скуштували Адам і Єва. А в Стародавній Греції вона вважалася священним деревом бога Сонця Аполлона. Водночас яблуко розбрату стало приводом для початку Троянської війни в легенді про Париса. Чимало легенд і повір’їв про яблука є і в давніх слов’ян. Узяти хоча б казку про молодильні яблука: якщо з’їсти таке старому, він помолодшає… Завдяки яблуку учений Ісаак Ньютон відкрив закон тяжіння. Із давніх-давен люди викопували в лісах яблуні-дички і саджали на своїх подвір’ях. Дерева з найсмачнішими плодами згодом відбирали для розмноження. Так з’явились усе нові й нові, дедалі корисніші і смачніші, сорти. За чотири століття до нашої ери грецький філософ Теофраст написав перший твір із садівництва, в якому описав із десяток сортів яблунь. Через два століття у Стародавньому Римі письменник Катон склав опис 36 сортів яблуні, ще й детально виклав техніку щеплення плодових культурних рослин. У 16 столітті європейці знали вже майже 60 їх сортів. Серед них були й такі, як Анісове яблуко, Кальвіль білий і знаменитий Ранет. Нині яблуня – найпоширеніша культура у наших садах. У світі нараховується понад 8 тисяч її сортів. Полюбили її не лише за смачні духмяні плоди, а й за щедрість та невибагливість. Поет Микола Вінграновський писав:

Ходімте в сад. Я покажу вам сад,

Де на колінах яблуні спить вітер,

А згорблений чумацький небоспад

Освітлює пахучі очі квітів…

У полі спить зоря під колоском

І сонно слуха думу колоскову,

І сонна тиша сонним язиком

Шепоче саду сиву колискову.

Любителі-садоводи більш детально про сучасне садівництво можуть дізнатись з посібників по садівництву, праць Л. П. Симиренко – фундатора українського промислового садівництва та переглянувши журнали: «Дім, сад, город», «Огородник», «Агросвіт», «Економіка АПК», «Вісник аграрної науки» та інші часописи, які знаходяться у відділі інформації та документів виробничої тематики.

Тетяна Кучерук