«У мистецтві треба бути здатним убити навіть власного батька» (Пабло Пікассо)

Пабло Пікассо – геніальний і епатажний. Про нього ходять легенди і розповідають неймовірні історії. Навколо творчості художника виникають неабиякі суперечки мистецтвознавців і любителів мистецтва.

Дозвольте познайомити вас з книгою американського мистецтвознавця Майлза Юнгера «Пікассо: живопис, що шокував світ» - це розповідь про те, як невідомий юний художник з Барселони на ім’я Пабло Руїс став «тим самим Пабло Пікассо», найвпливовішим митцем ХХ століття.

Це історія художнього генія з особливим творчим даром , сповнена розчарувань та тріумфів, відчаю, кохань та марень в атмосфері богемного Монмартра — осердя паризького авангарду, розпусти, анархізму та злочинності. Саме там за драматичних обставин народився один із великих шедеврів, що докорінно змінили шляхи сучасного мистецтва.

Пабло Пікассо говорив про своє мистецтво, що коли діти усе життя вчаться малювати нормально, він все життя вчився малювати як дитина.

Він народився наприкінці 19 століття у Малазі, проте, частину життя прожив у Франції, де і помер. Пікассо був працьовитим художником, який творив близько 80 років зі своїх 91. За деякими оцінками, за усе життя художник створив близько 20 тисяч робіт.

Особливість творчості Пікассо – це радикальна зміна стилів та постійне «перевинаходження» себе. Деякі мистецтвознавці зазначають, що творчий шлях Пікассо більше схожий на поєднання творчості зовсім різних сильних художників. З цього приводу сам Пабло зазначав: «Коли мені треба щось сказати, я висловлюю це так, як вважаю за потрібне».

Засновник кубізму, найдорожчий та найпродуктивніший художник у світі, художник, полотна якого найчастіше викрадають – Пабло Пікассо був неповторним.

У 2010 році картину Пікассо «Оголена на тлі бюста і зеленого листя» продали на аукціоні Christie’s за 106.482 млн. доларів. Це був абсолютний рекорд на той час.

Книга Майлза Дж. Юнгера привідкриває завісу таємничості над особистим та творчим життям геніального художника.

Приємного читання.

Підготувала А. Хамедюк.