Пермяков А. Мой джаз : [поэзия]. – Х. : НТМТ, 2014. – 110 с.
Щоб життя смакувало гурманами
І пишались, що ми – земляки,
Залишалися ЧаРівнянами,
Не ставали щоб ми – рівнюки.
Щоб ніколи не знали поразки,
І вела нас вперед дорога,
І щоб кожен повірив у казку,
В Україну, в себе та в Бога.
А. Пермяков








Київська письменниця Олена Рог пише, що є вірші, що йдуть від розуму і вірші, що йдуть від серця. У рівнянина Андрія Пермякова вірші йдуть

від серця і тому зачіпають до глибини душі. Дивовижні, щирі, талановиті. Іноді іронічні, але завжди добрі. Їх хочеться цитувати, значна частина рядків звучить як афоризми. Читаючи книгу, захоплюєшся, дивуєшся, гніваєшся, смієшся. Байдужим не залишаєшся. Рівненські журналісти добре знають Андрія Пермякова і відгукуються про нього як дуже цікаву творчу особистість, надзвичайно позитивну і комунікабельну людину, з якою можна розмовляти годинами. Поет дуже любить своє місто. Цілий розділ пропонованої збірки присвячений Рівному : рідній школі–п’ятнасі (закінчив п’яту рівненську школу), театру, де мало не всі актори і головний режисер, молодіжному театру Аталії Гаврюшенко, рівненським вулицям, спорудам, кав’ярням, вишиванці, коханій дружині, сину… Андрій Пермяков багато подорожував і чимало віршів його збірки присвячені країнам, містам в яких він побував і свої враження, почуття він виразив у своїй поезії. Вірші написані російською, англійською і українською мовами. Хочеться побажати, щоб книжку Андрія Пермякова прочитало якомога більше рівнян.
Я люблю, когда люди теплом обнимают,
Когда это тепло будоражит душу
Я люблю, когда люди людьми бывают.
(Я и сам человеком порою быть трушу).
П. Демчук