Пропонуємо увазі читачів роман молодого італійського письменника Паоло Джордана «Самотність простих чисел», який достойно зайняв місце у напівпорожній ніші сучасної психологічної літератури. В українській літературі ці теми практично відсутні.
Паоло Джордан, за основним фахом – фізик-теоретик. Народився 19 грудня 1982 року в Турині. Навчався в Туринському університеті, де працює і зараз. У 2010 р. захистив докторську дисертацію з фізики елементарних частинок. Його роман «Самотність простих чисел»
був дебютним. Він вийшов друком у січні 2008 р. у видавництві «Мондадорі», а вже у липні Джордано у віці 26-ти років став наймолодшим в історії лауреатом найпрестижнішої італійської літературної премії «Strega». Тільки в Італії у 2008 році було продано більше мільйона примірників. Роман було перекладено понад тридцятьма мовами, він став європейським бестселером.
Своїм головним письменницьким зацікавленням 35-річний Джордано називає родинні стосунки
на різних етапах становлення людини. Ця книжка — про любов і про самотність. Про батьків і дітей. Про відгомін давніх трагедій. Про спроможність і неспроможність — жити і виживати. Про прірви у житті і про мости через ті прірви. Про страхи — глибинні й поверхові. Про втечу від примар минулого та про саму можливість — і неможливість — від них утекти. Про толерантність до іншого і «не такого». Роман дуже суперечливий та відвертий, тому цікавою є думка самого автора :
«Самотність, про яку йдеться у моєму першому романі, – це те відчуття, яке виникає, коли ти абсолютно не схожий на інших у цьому світі. Це цілком очевидна річ для дорослих, та, коли ти ростеш, коли відбувається твоє персональне становлення і ти вперше усвідомлюєш ось цей розрив, це дуже болюче одкровення».

«Кожному автору властива певна крихкість, яка й робить його письменником. Ідеальний варіант – коли твої знання поєднуються з твоїми сумнівами, з можливістю вчинити неправильно. Бо саме завдяки цій неправильності герої стають схожими на живих людей».

Кудіна О.