Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Червень » 24 » Олександр Гаврош. Таємниця Ерделі
16:45
Олександр Гаврош. Таємниця Ерделі

 «Вільним бути від усього

 матеріального

 У кольорах вічно горіти, як сонце.

 Благословення розкидати на все,

 Що на землі живе…»

 (Адальберт Ерделі)

Відомий невідомий Адальберт Ерделі… Його вважають одним із найвидатніших українських художників 20 ст. Але життя, творчість, думки, надії та прагнення митця залишаються загадкою для широкого загалу.

А прожив він неймовірне, насичене подіями, життя, наблизитися до таємниць якого спробував Олександр Гаврош.

50 фактів із життя Ерделі, його вірші, «пряма мова» з його нотатників, сторінки щоденників, афоризми, публікації різних років та біографічна драма-документ «В Парижі гарне літо». Перед нами постає «усміхнений, доброзичливий, елегантний Ерделі», з «його внутрішньою свободою творчого духу, загостреним почуттям гідності, безкорисливим і самовідданим служінням мистецтву…» Молодий бунтар, що прагне сказати щось нове всьому світові, знайшовши засоби в малярстві та слові.

    

У житті Ерделі було все, що доля готує для художника, і «все, що принесло ХХ сторіччя». Визнання, успіх та забуття…

«Народився художник 1891 року під українським прізвищем Гриць у селі Климовиця на Іршавщині в багатодітній сім’ї сільського вчителя і німкені Ілони Цайскі. Коли Адальберту було десять років, батько змушений був під тиском державної політики мадяризації змінити прізвище зі слов’янського на угорське. Так Гриці стали Ерделіями. Слово «ерделі» з угорської означає «лісовий край». Саме так називали цю частину Карпат»…

У 1916 році Адальберт Ерделі закінчив Угорський королівський художній інститут у Будапешті. Від 1922 до 1926 року жив і працював у Мюнхені. Пізніше 1929 – 1932 -жив у Франції, де знайомиться з паризьким мистецтвом, знаходить підґрунтя для власних ідей і творить модерний закарпатський живопис. «Тут я провів найкращі дні свого життя. Я жив життям цілісної людини в душевній гармонії. Дві мої мети – мистецтво і любов – тут знайшли своє поєднання…»

Друга половина 1920-х, 1930-ті й 1940-ві роки – вершинний період у творчості художника. Його картини експонують на виставках у мюнхенському «Ґласпалаці» і на паризьких Єлисейських Полях, в Брюсселі, Празі, Брно, Братиславі, Будапешті… Ерделі – визнаний портретист, його натюрморти – вражаюча гра світла і кольорів, а «пейзажі – особливий ерделівський експресіонізм».

Адальберт Ерделі навчався і працював у найбільших культурних центрах Європи – Мюнхені й Парижі, але серце завжди повертало його додому, у рідне Закарпаття. У 1927 році Ерделі разом із Йосипом Бокшаєм організував в Ужгороді Публічну школу рисунку та очолив,створене 1931 року, Товариство діячів мистецтва. Так, Ужгород стає містом художників.

Ерделі знав німецьку, французьку, угорську, словацьку і чеську мови. Під псевдонімом Джекс написав два автобіографічні романи «Dimon» і «Imen» німецькою мовою, власні щоденники велися угорською.

Завдяки письменницькому таланту, його думки й переживання знайшли своє відображення в прозі. Митець пише полотна і безсмертні рядки…

Із поезії Ерделі

Чого варта творчість,

Якщо на неї немає руки?

Чого варте творення,

Якщо його підказує не серце.

Чого вартий біг,

Чого вартий нескінченний біг,

Якщо кінцева зупинка:

Ніколи, ніколи, ніколи?!

Афоризми та думки Ерделі:

Дивуюся смерті й народженню буття, благословляю радість і муку життя, захоплююсь нескінченним буттям Батька-Господа і бачу постійний перехід до іншого Його твору.

Господи! Яким було би життя без кольору?

Найбідніша людина на землі та, яка лише отримувала і ніколи не давала.

Бог! Яка свята незбагненність! 

Кажуть, що життя легке або важке. Життя не легке і не важке. Життя цікаве і дивне.

 Цінність лише у вічності миттєвостей.

Все суттєве, але нічого не важливе.
Хто не може йти в ногу з часом, занурюється в минуле.

 Колір – це вібрація, живопис – трепетання кольорів.

  

Художник писав і вів нотатники впродовж усього життя: «Найкраща для мене компанія , коли ми троє разом: я, я і я. Я, що пише, я, що думає, і я, що малює. О життя, яке ти дивне!»

Він довго залишався недоказаною історією. Але «його картини говорили про те, про що неможливо і недозволено було розповісти словами. У них - весь Ерделі».

Галина Конарчук.

 

 

 

Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 68 | Додав: art | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]