Екслібрис… Із цих символічних бібліотечних знаків можна скласти історію європейської культури та подій за останні п’ять століть. Екслібрис пов’язаний з книгами і, відповідно, дозволяє вивчити розвиток книгодрукування, історію книги, приватних і громадських бібліотек. Особливість екслібриса як символу полягає в його високому естетичному рівні, належній професійній майстерності, витонченій манері виконання, притаманній мистецтву мініатюри.

Він, як символічний знак власника книг, свідчить про належність людини не лише до цивілізованого, але й до вибраного інтелектуального середовища. Адже одне з визначень екслібриса – це високомистецький ярличок або віньєтка з ім’ям власника і зображенням деталей, що характеризують людину, її інтереси, улюблену справу.

Саме спрямованість до особи, наявність «символічного портрету» власника книг робить дослідження екслібриса захопливою науковою розвідкою. І, як зазначав мистецтвознавець С. Івенський, «природа екслібриса набагато складніша. Він… виступає показником духовних взаємовідносин між книгою, власником її і суспільством, подіями, природою, світом».

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину, де він виник трохи пізніше за книгодрукування. Саме в Німеччині існував звичай карбувати цінні речі на знак належності приватній особі. Перші друковані книжки теж належали до цінних речей. Тільки феодали, монастирі та купці могли собі дозволити мати у власності колекції книг і часто підписували їх чи малювали свій знак, щоб знову знайти свою книгу, наприклад, у випадку крадіжки. Першим німецьким екслібрисом вважають книжковий знак, датований 1460 роком, котрий використовував лицар Бернгард фон Рорбах. Перші екслібриси створив німецький художник Альбрехт Дюрер (кінець 15 — початок 16 ст.). Йому належить створення приблизно двадцяти екслібрисів.

В Україні екслібрис відомий від початку XVII ст., коли загальноприйнятим стало підписування книг їхніми власниками та маркування їх простими гербовими печатками. Перший приклад екслібриса, датований 1610 роком, дослідники знайшли у книзі Стефана Самборського, цехового майстра з Кам’янця-Подільського.

Хоч український екслібрис є майже ровесником української книжки (рукописної та, згодом, друкованої), однак це своєрідне мініатюрне мистецтво не було досліджене в Україні на відповідному науковому рівні.

Книга Петра Нестеренка «Історія українського екслібриса» повертає нашу пам’ять у глибину віків. Автор багато років вивчає екслібрис. На рівні монографічного дослідження, Петро Нестеренко висвітлює історію виникнення та розвитку мистецтва екслібриса від ХVІ ст. до нашого часу. Він здійснив значну та кропітку аналітичну роботу в напрямках хронології, художньо-стилістичних особливостей, образності, типології та інших «зрізів мистецтва екслібриса». Книга поміщає багато маловідомих ілюстрацій і являє собою справжню цінність для зацікавленого читача.

З книгою ви можете ознайомитись у відділі мистецтв.

Галини Конарчук