Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Квітень » 16 » Не для війни народжені
15:18
Не для війни народжені

Гридін С. Сапери : повість / Сергій Гридін. – К : ВЦ « Академія», 2017. – 192 с.

Повість «Сапери» Сергій Гридін присвячує найактуальнішій для українців темі – темі війни на Донбасі.

Проблема, котру письменник намагається розкрити, торкається не романтичних поривань патріотів Майдану та бійців першої хвилі мобілізації в зону Антитерористичної операції, чи героїзації їхніх подвигів. Письменник намагається розгорнути психологічну картину вростання в реалії війни чоловіків четвертої хвилі мобілізації, котрі мають вік за сорок, мають налагоджений побут, стабільну роботу, а найбільша проблема їхнього життя – невістка, яка недолюблює родину свого чоловіка. Провідний приціл твору – становлення армії, становлення чоловіка в умовах війни, на яку ніхто не очікував.

Головний герой – Федір Говоруха − провінціал з економічною освітою, котрий теоретично опанував навички лейтенанта на кафедрі у виші і не очікував на те, що доведеться усе відновлювати «в реалі». Він жив розміреним, автоматичним життям: робота, телевізор, дружина Іннуська, син, якому допомагав оплачувати винайняте житло, і онука. Це дитя ще розбурхувало найтепліші і найщиріші почуття в душі чоловіка, котрий сприймав своє буденне сіре життя як нормальне: уже все найяскравіше відбулося – кохання, народження сина, теплі рученята онучки… Політичні баталії в Україні викликали скоріше скепсис, а не сподівання чи прагнення таки ж щось змінити.

Пробудження обивателя відбулося на темі батьківських почуттів, тоді, коли Федір «на автоматі» підписався за отримання повістки. Як з’ясувалося згодом, повістка до військкомату на ім’я сина Віктора. Батьківський інстинкт змусив Федора уберегти від удару дружину Інну – він не повідомив їй про це проти ночі. Потім побіг до знайомого лікаря – просив допомогти «комісувати» сина. Потім пішов до військкомату, намагався «уточнити, чи є якісь варіанти» відхилити нагальну потребу «отдавать долг Родінє» для сина. А потім, несподівано для самого себе, сказав капітану, що піде сам замість сина: він же − лейтенант, сапер…

«Війна відсіяла непотріб, залишивши те справжнє, що, можливо, за інших обставин і не відкрилось би»…

Треба зазначити, що автор має право на таке твердження, бо його книга про війну – це погляд зсередини учасника цієї війни, це своєрідний художній документ епохи АТО. І хто з користувачів хоче знати правду про війну, хто почувається причетним, хто ідентифікує себе як патріот і українець,  має прочитати цю чесну і відверту чоловічу прозу насамперед.

                                                                                                                            І.Петрук

 

Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 82 | Додав: kraeznavzi | Теги: ато, Повість, письменники-земляки | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]