Козицький С. Народні пісні Волині, Поділля і Холмщини / С. Козицький ; ред.-упоряд. : Б. Столярчук, О. Юзюк ; М-во освіти і науки України, Рівнен. держ. гуманітарний ун-т, Ін-т мистецтв, кафедра музичного фольклору. – Рівне : О. Зень, 2014. – 128 с.
«Був середнього зросту, міцної статури, носив козацькі вуса, з одягу – вишиту сорочку. Звичайно, сповідував патріотичні погляди щодо свого рідного народу. Виділявся розумом і безстрашною вдачею. Його всі знали, він мужньо відстоював інтереси простого люду. Не уникав при цьому публічних виступів. Церковний хор під його керівництвом у Сіянцях виконував Службу Божу тільки українською мовою і постійно спілкувався рідною мовою. Він помер в Острозькій лікарні від фурункулу. Його смерть була загадковою».
(Зі спогадів матері жителя села Тесів Острозького району Євгена Жигальського про Сергія Козицького)



Ця книга зразків пісенного фольклору , що були зібрані та оброблені в першій третині ХХ століття одним з дослідників української народно-пісенної творчості Волині, Поділля і Холмщини Сергієм Олександровичем Козицьким . Займаючись збором пісенного фольклору, він здійснював і обробки народних пісень, зберігав всю автентичність їх виконання. Його композиторська, педагогічна і просвітянська діяльність базувалася на істинно народних традиціях південної Волині. Передмову до книги написав професор Рівненського державного гуманітарного університету Богдан Столярчук , який ґрунтовно у багатьох виданнях дослідив життєвий шлях та творчу спадщину Сергія Козицького.
З 1922 року кількарозово він обирався депутатом Польського сейму і сенату, належав до Української парламентарної репрезентації. С. Козицький створив і очолив три церковні хори, кожен з яких складався з 60 чоловік, у селах Сіянці, Михалківці та 3авізові, просвітянські хори Михалковець і Мощаниці, які неодноразово брали участь у численних оглядах, конкурсах і олімпіадах. Деякі твори пісенного фольклору Рівненщини, Підляшшя, Холмщини і Волині у записах Сергія Козицького було знайдено під час приватної експедиції у село Олександрія Рівненського району в листопаді 1993 року. Найкраще сказати про цю книгу можна словами самого Сергія Козицького:
«Найголовніше бажання моє, щоб ми, зрозумівши всю красу нашої пісні, не захаяли її, не кидались за чужою, котра не дасть нам того, що дає рідна, яку ми викохали віками тяжкого життя, яка втішала нас, давала нам сили знести всі недолі і знов вставати, і знов працювати. Вона живе, її подих чуємо щохвилини, вона живе поміж нами, як повітря, котре свіжим подихом повертає нас до праці і дає завзяття тоді, коли ми часто боїмося впасти під тягарем життя».
Отож, шановний читачу, якщо ти є шанувальником рідної української пісні , обов’язково перегорни сторінки цієї книги, у якій по краплині зібрано веснянки, балади, купальські, козацькі, чумацькі, солдатські, бурлацькі, побутові, ліричні, жартівливі, танцювальні, рекрутські, весільні пісні рідної тобі землі.