У травні 2017 року, в роковини депортації кримських татар, у прокат вийшов новий фільм Ахтема Сеїтаблаєва «Чужа молитва» , створений на основі реальних подій. Стрічка розповідає про молоду дівчину Саіде Аріфову, кримську татарку, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт. В контексті цього фільму згадується епічний оскароносний «Список Шиндлера» Стівена Спілберга.
У 1941 році, коли Німеччина окупувала Крим, Саїде Аріфова була вихователькою в дитячому будинку. До неї звернувся по допомогу хлопчик на ім'я Іцхак – разом з іншими дітьми-євреями він переховувався від німецьких солдатів. Перед дівчиною виникла серйозна моральна дилема – допомогти дітям чи врятувати власне життя. Незважаючи на смертельну загрозу, вона вирішила взяти під свій захист «небезпечних вихованців» і перетворила маленьких євреїв на кримських татар – дала їм нові імена, навчила мови, традицій, звичаїв і молитви, щоб обдурити німецьких загарбників.
…Дітей під час перевірки врятувала молитва, яку спочатку проказувала маленька дівчинка з не по-дитячому серйозними очима. Потім молилися всі хором, і це стало остаточним аргументом, що діти – кримські татари.
Гітлерівці (про це заявляє один із головних персонажів, оберштурмбанфюрер СС) мали виявляти довіру до кримських татар, адже в перспективі, коли нацисти зроблять для себе з Криму курорт, кримські татари будуть обслуговуючим персоналом і постачальниками харчів. Так вони вважали, захопивши 1941 року Крим. Ця тема – захоплення Криму чужинцями – нині стала надзвичайно актуальною. Адже оберштурмбанфюрер СС був переконаний, що колись на цій території жили готи, а тому ця земля належить їм.
Це фільм про людське милосердя і благородство.   Історія подається через спогади одного з врятованих – уже літнього Іцхака, котрий живе в Ізраїлі. Під час хвороби в нього зринають спогади про пережите в час війни, про Бахчисарай, про те, як гітлерівці розстріляли євреїв і як вдалося врятуватися їхнім дітям. «Ви мусите вижити», – ці слова равина до старшого з дітей, дванадцятирічного Іцхака, дали енергетичний заряд і сили. Слова виявились пророчими.
«І коли ми знімали епізоди в Яд Вашемі, – сказав Ахтем Сеїтаблаєв на прес-конференції з нагоди прем’єри, – я з величезною гордістю і з величезним хвилюванням побачив шість мармурових плит, на яких викарбувано прізвища українців, які рятували євреїв під час Голокосту. І це велика неправда, що в Україні немає толерантності, немає співчуття, немає емпатії».
Продюсер картини Іванна Дядюра розповідає, що ідея фільму «Чужа молитва» прийшла несподівано. Вона побачила по телевізору сюжет про те, як жінка похилого віку під час нацистської окупації рятувала дітей, а тепер хоче знати, чи все з ними в порядку. «Це було емоційно сильно. Ми вирішили дізнатися всю історію, зібрати документи», – розповіла продюсер. Спочатку фільм планували знімати в Бахчисараї, де розгорталися події реальної історії. Але в 2014 році Росія анексувала півострів, і знімальна команда вирішила шукати об'єкти в Грузії. Основними локаціями були селище Коджорі – воно у 40 хвилинах їзди від Тбілісі – і печерний храмовий комплекс Уплісцихе.
Картина називалася «Її серце», але її назва змінилася в процесі зйомок. «Коли ми побачили перший драфт монтажу, то зрозуміли, що потрібно думати про щось інше. Не важливо, якою мовою сказана молитва, яка йде до Бога за дітей. Глядач має відповісти собі на питання – чи існує чужа молитва. І якщо він зрозуміє – в цьому і буде наша перемога», – пояснив Ахтем Сеїтаблаєв.

Про фільм можна більше дізнатись у статті : Брюховецька Л. Молитва як порятунок//Кінотеатр.- 2017. - №4. - С.10-12 Журнал знаходиться у відділі мистецтв Обласної бібліотеки.

Підготувала Н. Оксанич