Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Липень » 18 » Мюріель Барбері. Елегантна їжачиха
11:11
Мюріель Барбері. Елегантна їжачиха
 

Пропонуємо увазі читачів книгу популярної  молодої французької письменниці Мюріель Барбері «Елегантна їжачиха». Цю книгу називають  бестселером і це справедливо. Її хочеться  тримати в руках,  придбати,  не пошкодувавши грошей. Але спочатку  - декілька слів про автора. Мюріель Барбері (1969) закінчила елітний вищий  учбовий заклад  ENS de Paris, викладала в інституті міста Сен-Ло, професор філософії. Її дебютний роман «Ласощі» вийшов у 2000 році. Він видався успішним, був зразу перекладений 14 мовами. «Елегантна їжачиха»  - другий роман  письменниці, виданий у 2006 році. Згодом він був перекладений 31 мовами, отримав декілька літературних премій, у 2009 році екранізован. Після комерційного успіху своєї другої книги, письменниця переїхала у Японію у Кіото. «Елегантна їжачиха» — твір справді незвичайний, не тільки за змістом, а й за побудовою. Та й за емоційним наповненням також. Французька письменниця написала роман у вигляді щоденника, в якому дві різних жінки пишуть свої роздуми і враження. Перша – 54-річна вдова Рене Мішель, яка мешкає і працює консьєржкою в паризькому будинку номер 7 по вулиці Гренель, в якому мешкають багатії. Друга – Палома Жосс, 12-річна школярка, мешканка однієї з квартир цього будинку. За грубою зовнішністю і вдаваною недалекістю Рене Мішель ховається тендітна жінка, яка захоплюється мистецтвом, філософією, японським кіно і російською класикою. Обидві жінки – юна і старша, є чужинками в своєму соціальному середовищі. Одна – в середовищі пролетаріату, якому «належить» бути трохи недорікуватим, нетесаним  і цілими днями дивитись  дурні телепрограми, мати примітивні смаки і не переступати за умовну лінію, яка відділяє чернь від аристократів. Другій – доньці відомого політика, який на службі імітує діяльність, а вдома - любов, давно обридли пустопорожні балачки, снобізм і передбачуваність її рідних, з якою їй належить йти по життю, що розплановано наперед. Третій герой роману  - японець Какуро Одзу, вдівець, що купив одне з помешкань у цьому розкішному будинку і пожвавив його застиглу, мертву атмосферу. Начитаний, делікатний, інтелектуал, завдяки своїй уважності одразу помічає в консьєржці «зачаровану принцесу», а у відлюдькуватій дівчинці – дорослий розум і недитячу самотність. Цих трьох поєднала справжня дружба, чи не найбільша цінність цього світу. Здавалося б, - сюжет для мильної опери, але, мильною оперою роман не стане. Авторка не розчаровує читача гепі-ендом на кшталт солодкавих історій про попелюшок, і не засмучує грубим кінцем, котрий може надто жорстоко відкинути добрі сподівання щодо гуманізму героїв чи роздратувати читача, залишивши в нього відчуття ніби його щойно ошукали. Роман скінчиться несподівано й мудро водночас. Філософськи. Зрештою, він весь просякнутий  філософськими думками і цитувати можна ледь не кожну сторінку.                                         
   «Жіноча» проза у виконанні Барбері вдало відрізняється тим, що є насамперед, людською, а не суто «жіночою», без властивих їй комплексів (жалість до себе, відсутність самоіронії, звинувачення оточуючих у власних проблемах), яких, на жаль, в українській і зарубіжній сучасній літературі вдосталь. Читачеві, спраглому нетривіального читання без зарозумілості і крайнощів, роман Мюрієль Барбері «Елегантна їжачиха» подарує інтелектуальну і емоційну насолоду, створюючи добре ситуативне підґрунтя для власних роздумів.



 


 

Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 608 | Додав: читалка | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]