Представляємо увазі читачів дві нові книги Мирослава Дочинця «Синій зошит» та «Карби і скарби». Його твори знають і люблять по всьому світу. Мирослав  Дочинець є автором близько двадцяти книг, що стали українськими народними бестселерами. Ми вже неодноразово писали про них на сторінках «Порадника». Він - член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. За плідну і самобутню творчу діяльність відзначений низкою літературних премій, в тому числі трьох міжнародних, а також відзнакою «Золотий письменник України» за найбільші наклади. Його проза перекладалася російською, угорською, словацькою, румунською, польською, французькою, італійською, англійською, японською мовами. Як видавець, втілює різні видавничі проекти, зокрема опікується серіями книжок «Домінія слова», «Трава Парнасу», «Книжкова полиця Вічника». Допомагає бібліотекам Закарпаття та України літературою.       На сторінках своїх книжок він шукає відповіді на одвічні питання, що близькі кожному: хто ми, для чого прийшли в цей світ, куди йдемо.  Читати Мирослава  Дочинця  цікаво, корисно і повчально. Не стала винятком і нова книга «Синій зошит», що з’явилася у книжкових магазинах в перші дні нового 2015 року.
Про що ж «Синій зошит»?  В її основі те, що не увійшло в три попередні книги автора – «Многії літа. Благії літа», «Вічник» і «Світован», тобто видання, де головним героєм виступає гірський всевід-любомудр, унікальний знахар і довгожитель Андрій Ворон. Ось що про книгу каже сам автор: « Ця книжка дійсно не схожа на інші, ні жанрово, ні традиційними літературними прийомами. Це намагання відродити, осучаснити давні, напівзабуті, але дуже потужні жанри, такі як сповідь, притча, одкровення, що йде від давніх глибин нашої мудрості. І це осмислення того, що з нами було, є і що буде з нами, українцями, базуючись на скарби нашого карпатського духу». «Синій зошит» -  особлива книга, яка добрим словом бере за руку і веде за собою. Це велике та рідкісне мистецтво.
«Словом можна й поцілувати. Не соромтеся того».
«Слова можуть будувати мости, а можуть спалювати їх».
«Всяке діло піде легше й веселіше, якщо назвати його – служінням. Просте слово, а як служить!» «Дивуйтеся з дивного і дивних. Але не судіть їх».
«Не будьте праведні, але будьте правильні».

Книга Мирослава Дочинця «Карби і скарби» — це неспішна дружня оповідь про відчуте й спостережене, пережите й побачене. Один із героїв розповідає про дитинство: "Вітця в мене не було. Моїм сонцем і моїм місяцем була мамка. Руки її пахли молоком, а коси – попелом з печі. Вони й барву таку мали. Ми були такі бідні, що, бувало, мамка зашивала міх своїм волоссям, бо в хижі не знайшлося ниток». «Книга ця – замість тіла мого. Слово це – Замість душі моєї» - каже про неї автор.
Книги Дочинця мають своїх читачів, які з нетерпінням їх чекають. Вони варті того, щоб до них повертатися знову і знову. Автор засвідчив, що уміє бути різним і непередбачуваним, а це означає, що не раз здивує нас несподіваними творчими відкриттями.

Підготувала Кудина О.