Три роки поспіль на твори Міли Іванцової припадав вибір видавців «Коронації слова». А в 2012-й став роком її тріумфу : журі конкурсу присудило її роману «Гра в паралельне читання» 3-тю премію в номінації «Романи». І з огляду на наклад книги, читачі також зробили свій вибір — М іла Іванцова стає «Золотим письменником України». Пропоную вашій увазі абзац «на пробу» з нового роману авторки.

"Так-так, ти, звісно, скажеш, що в мене не буває без пригод, щось та трапиться. Ось і сьогодні зранку в вагоні, коли сусід по купе діставав мою валізу з ящика під полицею, помітив у кутку на підлозі щось невеличке, зелененьке. Спитав, чи не моя то флешка вивалилася. Флешка була не моя. Я метикую швидко. Тому варіант віддати провіднику відпав миттєво — він стояв поруч, саме роздавав квитки, і точно не мав уявлення, що воно за предмет. Покрутила її в руках і кинула в кишеню. Вирішила, потім відкрию, може, знайдуться якісь координати господаря, то й віддам, раптом там щось важливе. Тобі вже цікаво? Ото ж! ”

Жанна, головна героїня роману, сідаючи у вагон потягу, ще не знала як вплине недовга розлука на її тривалі стосунки з коханим . В її душі роками зріло відчуття хворобливої неправильності відносин з Віталієм. Та знайдена в купе флешка з десятком чужих оповідань стала ніби лінзою, за допомогою якої героїня нарешті роздивилась свої власні почуття. Згодом, Жанна пропонує і Віталію читати тексти паралельно з нею. Протягом тижня традиційний «трикутник» перетворюється на набагато складнішу фігуру. Тексти, знайдені на флешці, відкриватимуть очі та повертатимуть до життя привиди минулого. Чим закінчиться гра в паралельне читання з чоловіком, якого ти покохала ? Відповідь на це запитання ви отримаєте, коли прочитаєте роман Міли Іванцової «Гра в паралельне читання»