Марія Карп ’ юк. «Солдатику».

На війні кожному солдатові потрібен оберіг, який захищатиме його від ворожих куль...

Антон – сирота, ніколи не знав своїх батьків чи будь-яких родичів і усе своє свідоме життя жив у дитбудинку. Безрадісне існування, жорстокі товариші, байдужі вчителі й вихователі, перше кохання й болісний розрив. Лишався єдиний вихід – піти в АТО. Хоч там Антон був потрібен і відчув, що може прислужитися Вітчизні. І йому дійсно дуже поталанило не тільки вціліти, а й знайти близьку людину.

Абзац на пробу: «… І тоді в голові зринув спогад. Адже справді – у портсигарі закінчилися цигарки й лежав лист. Я не знав тієї дівчинки – малюнки й листи нам приносили волонтери зі шкіл. Мені найбільше сподобався оцей – він починався словами «Мій любий, рідний солдатику… » Від кожного слова віяло лагідністю й теплом».

Журнал «Дніпро» ви можете прочитати у читальній залі (4 пов.).

Карп ’ юк Марія . Солдатику / М . Карп ’ юк // Дніпро. – 2016. – №8-9. – С. 014-025.

Олена Сисюк