«Митець не може йти життєвим шляхом, тримаючи голову вгору й дивлячись лише на зорі. Так не помітиш того, що під ногами, - можеш спіткнутися й розбити лоба. Не варто йти й з похиленою головою, дивлячись лише під ноги; звісно, тоді не розіб ’ єшся, але зосередиш всю увагу тільки на тому, що лежить на дорозі, - на дрібних, натуралістичних речах. Звісно, так безпечніше, - тоді буде все: і правдоподібність, і фотографічна точність, і горезвісна «естественность» з усіма її «частностями»; так можна дійти далеко – до високого становища і слави. Але до справжнього мистецтва, до високого чину, до образних вершин не піднесешся, бо мистецтво на дорозі не валяється! Отже, митець мусить іти, дивлячись уперд!»

Народний артист Союзу РСР Мар ’ ян Крушельницький

28. IV .1957. Пуща-Водиця

В цьому році виповнилося 120 років від дня народження видатного українського актора і режисера, учня Леся Курбаса – Мар ’ яна Михайловича Крушельницького. Його життєвий і творчий шлях припав на складний період в історії України, розвитку її духовності, зокрема новаторських мистецьких пошуків.

Пропонуємо вам познайомитися з цією дивовижною людиною ближче. До вашої уваги книга: Лесь Танюк «Мар ’ ян Крушельницький: школа образного перевтілення, заповідана Лесем Курбасом» (К. : Либідь, 2007. – 360 с.)

Лесь Танюк: «Читаймо Леся Курбаса, берімо до серця Сковороду й Вернадського, переживаймо Крушельницького, Гірняка та Миколу Куліша, вдивляймося в Архипенка, Василя Стуса й В ’ яче слава Чорновола, згадуймо якомога частіше Дон Кіхотів української культури – і відшукаймо в кодному з них бодай крихту самого себе – на тлі всесвітів Тараса Шевченка, Лесі Українки й усього нашого українського духовного космосу.

У процесі цього самотворення ми станемо тією Україною, за яку вони поклали свої голови».

Відкривайте для себе Крушельницького якого ви не знали…

Анжела Хамедюк.