Бальтазар Гакет свого часу започаткував дослідження рослинності і, зокрема, лісів Карпат. Як географ, був одним із останніх представників «середньовічної географії», найважливіша риса якої – описово-подорожницький та краєзнавчий характер . До описів подорожей Б. Гакет додавав карти, наприклад, карту Карпат, Галичини і суміжних територій, гірничодобувних та соляних промислів у Карпатах тощо.

Наукові матеріали про свої дослідницькі подорожі Б. Гакет друкував німецькою, французькою, італійською, а також популярною у ті часи в наукових колах латинською мовами в університетських містах Європи. Всього опублікував понад 100 наукових праць з різних галузей знань, частина з них – доволі об’ємні монографії. Про різноманітність наукових зацікавлень Б. Гакета дає уявлення перелік його публікацій, наприклад за 80-ті роки XVIII ст.: «…про заражене молоко, про позаматкове зачаття, про рослини, отруйні для рогатої худоби, про хвороби коней, про спосіб випалювання вапна, про одержання кіноварі з ртутної руди, про сечовий осад. А ще був опис птаха рибалочки і ново виявленого морського їжака, нарис політичного становища в Хорватії, зошити альпійських рослин. Аналіз кварцового сланцю…»
Про подорож Б. Гакета на Південь України та Крим, Гуцульщину та його дослідження більш детальніше ви дізнаєтесь ознайомившись з статтею Бондаренка В. Мандри і дослідження Бальтазара Гакета // Лісовий і мисливський журнал. – 2014. – № 6. – С. 20-22.

Марія Новікова