Жулинський М. Акордеон : роман / М. Жулинський. – Київ : Видавництво «Український пріоритет», 2018. – 88 с.

Роман від лауреата Шевченківської премії, автора  Книги року – 2017 «Моя друга світова», відомого письменника й літературознавця, директора Інституту літератури НАНУ, академіка Миколи Жулинського.Твір визначається як «майже роман», а сюжет його сконцентрований на тому, що батько оповідача «почув акордеон у Новосілках десь за могилками». Він хоче заспівати під його акомпанемент псалми. А йому є про що заспівати. Це й безпросвітна бідність у передвоєнному волинському селі Новосілках, де він хоче пройнятися «Божим світлом», і Польща, яка тероризувала «східні креси», і, нарешті, Освенцім, де батько, обмінявшись одягом з мерцем у карцері, уникає шибениці. І насамкінець Америка, де Григорій Волянський опинився в провінційному містечку Когоузі. Деякі з «псалмів» — це власне переробка батьком відомих пісень і псалмів у своїй інтерпретації. Вони нагадують фольклорною простотою псалми та проповіді перших християн, які не дуже опікувались зовнішньою обрядовістю. Це той реалізм, коли відчай змушує створювати власний світ. Головний герой, який пройшов  усі кола пекла, сповідує ту саму «філософію серця», яку сповідував Григорій Сковорода

***

Ой журавко, журавко.

Ой журавко, журавко,

Чого кричиш щоранку?

***

Я й відбився від роду

Я й відбився від роду

Живу в чужій стороні.

***

Живу в чужій стороні.

Живу в чужій стороні,

Нема роду при мені.

***

Розлучила нас війна.

Розлучила нас війна.

Гірка й доля є моя.

Ось які вірші-псалми складає Григорій Волянський, який ще там у далекому волинському селі казав: «В шахту не полізу, бо хочу бачити Господнє Світло. З Богом говорити».

Акордеон запанував єством Григорія Волянського й висмикнув із повсякденного багна у вищі сфери. Автор спонукає нас повірити , що сила, яка здійснює еволюцію, з самого початку несла в собі інстинкт та інтелект. Знизу й догори на сходах життя свобода була прикована до ланцюга. Його їй вдавалось лише подовжувати. З появою людини творчої цей ланцюг розривається. Акордеон розриває  ланцюг жахів Григорія Волянського, він повертає повноту свого «Я».

Інна Петрук