«Пісні про любов і вічність» – саме таку назву має нова книжка Любка Дереша , яка вийшла друком у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». «Пісні про любов і вічність» – це оповідання про сучасних заробітчан духу – емігрантів у соціальні мережі, втікачів у внутрішні Індії, гіпі середнього класу, сільських магів і міських йогів. Історії, що писалися в мандрах та під враженнями від мандрів – Південним Сінаєм, Індією, Калмикією та Україною. Вони для тих, хто одного разу вирушає на пошуки себе та бажаної гармонії. Це проза рішучого руху далі, коли вже немає надії жити як раніше і коли під ногами – тільки шлях вперед.
«Пісні про любов і вічність» – проза мандрів. Мандрів у пошуках себе. Бо, коли одного разу ти розумієш, що все, чим володів дотепер (чи то воно володіло тобою), не має жодного сенсу, саме час вирушити у подорож. У зверненні до читачів нової книжки Любко Дереш зазначив: «Тексти «Пісень про любов і вічність» – це проза еміграції. Але не тільки еміграції буквальної, фізичної, скільки еміграції внутрішньої, коли зовнішні обставини перестають нам приносити те відчуття комфорту й безпеки, яке приносили раніше. Це внутрішнє незадоволення з існуючого стану речей змушує шукати причину – спершу в світі зовнішньому, а потім – зазираючи вглиб себе».
Васюк Н.