Нині Південна Корея тоне в зелені. А ще в середині минулого століття за щастя вважалося побачити десь на горизонті дерево…

Суцільні руїни, ліси, випалені війною, голі-голісінькі гори, нещадне вирубування усіх дерев (адже зими тут навіть на півдні дуже суворі) такою постає країна із документальних фільмів. Ліси по-хижацьки винищувались тому у сезон дощів деякі території повністю затоплювало.

Кардинально змінюватись  ця країна почала на початку 60-х років минулого століття, коли президентом став Пак Кин Хе. У цей час впроваджено було сміливі реформи і весь світ заговорив про «корейське економічне диво». Президент зробив спробу повернути націю обличчям до екології – одним із пріоритетів розвитку стало лісорозведення. Ініціював навіть встановлення спеціального Дня посадки дерев. Це було і є свято у якому беруть участь і старі і малі. Лісові підприємства вирощують саджанці, роздають їх людям для посадки. Політика «зеленого поясу» окреслює території навколо населених пунктів де нічого не будується, а насаджуються сади, парки, гаї, водойми та інші природні об’єкти з метою створення позитивного впливу на життя людей.

Компанія лісорозведення принесла свої плоди, особливо в боротьбі з ерозією ґрунту. За багатьма аспектами Корея є зразком для решти світу з питань розвитку лісів. Нині ліси покривають 65% території країни загальною площею понад 6 млн. га. У країні діє потужна наукова мережа. Дослідженнями займаються вчені Сеульського інституту лісівництва.

Розлогіше у статті: Заворотна М. «Здрастуйте, ліси ранкової свіжості!» / Пропозиція. – 2015. –  №12. – С. 46-49.

Раїса Гірак