Цимбалюк Є. П. Провесінь – Осінь. Лінія розмежування : поезії // Є. Цимбалюк. – Рівне : Овід, 2016. – 100 с. : іл.

«У житті як в житті – народившись, вмирають…

Всі дороги-шляхи – наче мітка на мапі.

Навіть над ворітьми, ворітьми не до раю,

Не міняється напис, не міняється напис…»

Нова поетична книга Євгена Цимбалюка «Лінія розмежування» почала зароджуватися тоді, коли на Сході України було створено однойменний територіальний кордон – лінію розмежування як зародок примирення. Але в книзі своя лінія розмежування – між людськими душами, між їхнім покликанням і реальним життєвим втіленням. Тут своя надія і ворожнеча, добре і зле, щире і самолюбне, возвишене і приземлене…

На ці полюси письменник, власне, і звертає головну увагу. Змальовуючи славні й гіркі реалії України, він спонукає до високої відповідальності за її долю та народ. Особливо у розділі «А-ТО – війна», де наскрізним образом проходять ті, хто поклав на плаху волі своє життя; хто втратив найдорожче у житті, але при цьому не втратив людяності й честі; хто не вийшов з Іловайського котла і став вічною спокутою тим, хто цього котла заварив!..

Інший розділ книги постає наскрізь ліричним. Він називається «Провесінь – Осінь земна» і, за назвою, це не тільки проміжок часу, за який людина має збагнути та втілити своє покликання; але й своєрідний духовний орієнтир у напрямку добра, честі, совісті та любові.

Людмила Степанюк