Сергій Лещенко – відомий український журналіст і політик, це його хліб – досліджувати практичні основи діяльності олігархічної системи в Україні. Він дійсно є висококласним спеціалістом у сфері політичної журналістики та політичної справи загалом.

Взимку 2014 року — сльозами, кров’ю, потом, обірваними життями найкращих — режим Януковича було повалено. А вже невдовзі в книгарнях з’явилися перші книжки про Євромайдан та його підсумки. Звісно, писати про сам Майдан потрібно, бодай для історичної пам’яті. Та крім присвят загиблим і гордості необхідне також критичне осмислення причин і передумов, що привели Україну до крові на Майдані. Одну з цих передумов — олігархічно-кланову форму правління, що встановилася в Україні за 23 роки незалежності та особливо бурхливо розвивалась у роки президентства Януковича, — досліджує в «Межигірському синдромі»  Сергій Лещенко.

Межигір’я — це символ. Писати про вкрадену Януковичем резиденцію Сергій Лещенко почав іще 2008-го, і вихід книжки розслідувань про храм української корупції став вінцем кількарічної праці. «Межигірський синдром» — це розслідування, розтин, наукове дослідження та водночас добірка нарисів про неймовірні афери та оборудки. Ця книга могла би стати трилером року, якби не була документальною. Історія надзвичайної жадібності Януковича в чотирьох частинах, вичерпна класифікація українських олігархів (про одного з яких — Павла Лазаренка — була попередня книга Лещенка), викриття вимушеної співучасті Австрії та Ліхтенштейну в оборудках українських можновладців. Усе це проілюстровано силою-силенною документів, зокрема й повним кошторисом віднайденого в Межигір’ї майна.

Деякі епізоди книжки — наприклад, історія про те, як нічим не помітна куховарка раптово стала народним депутатом, — припадуть до душі шанувальникам жанру «американської мрії». Зворушують історії про те, як ніжно піклувався Янукович про своїх тваринок, серед яких була собачка чихуахуа (1 шт.) та вісім бурундучків.

Читати «Межигірський синдром», як і будь-який діагноз, краще з валеріанкою. Нелегко усвідомлювати, що реальність режиму Януковича була ще огиднішою за наші численні припущення та попередження.

В.Бендюг