У статті: Крикуненко И. Нобелевское чтение / И. Крикуненко // Новое время. – 2019. - № 38. – С. 54-56 ., йдеться про лауреатів Нобелівської премії з літератури за 2018-й і 2019-й роки -  польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук та австрійський письменник і перекладач Петер Гандке.
Ольга Токарчук народилася у 1962 році в невеличкому польському місті Сулехові у родині вихідців з Тернопільщини, зараз мешкає у Вроцлаві. Її бабуся - українка, дід – поляк. Після війни сім'я розпорошилася, частина залишилася в Україні, інша оселилася в Польщі, а ще частина – у Франції. Письменниця зізнається, що від українського коріння вона успадкувала тільки вміння гарно співати. За освітою Токарчук психолог з дипломом Варшавського університету. Деякий час працювала психотерапевтом. З моменту публікації першого роману в 1993 році і по цей день Токарчук стає лауреатом самої престижної премії Польщі «Ніке» п’ять разів. У 2018 році  письменниця стала першим в історії польським автором, яка удостоєна міжнародної премії Букера за роман «Бігуни»(2007). Книга являє собою літературний калейдоскоп зібраний з новел, витримок з есе, записок і позначок мандрівника. Роман  про сучасних волоцюг, мігрантів, які постійно перебувають в пошуку якоїсь зміни, якогось місця для себе, того, що вони могли б назвати домом. Насправді - це вічна нескінченна дорога. Її герої - це люди, які однією ногою стоять у нашому звичайному світі, до якого ми всі звикли, а іншою - у світі фантазій, ностальгії, прихованих бажань. Найбільшим досі успіхом Токарчук став виданий у 1996 році роман «Правік та інші часи». Книгу номінували до літературної премії Ніке у 1997році. Головний герой книги – маленьке польське село Правік. В центрі сюжету попадають долі декількох поколінь однієї сім’ї, на прикладі якої автор демонструє владу часу над людьми. 1998-й рік приніс черговий роман під назвою «Дім денний, дім нічний», який називають яскравим прикладом незвичайного літературного жанру – слов’янського магічного реалізму. Всі герої цього роману жителі невеличкого села, які кожну хвилину свого життя перебувають на межі світла і пітьми. Це історії про безвихідь і рутину, про вміння радіти дрібницям і бути романтиками. Роман письменниці, номінований літературною премією Ніке в 1999 році.
Австрійський письменник і перекладач Петер Гандке  народився в сім’ї каринтійської словенки і німця в комуні Гріффен, провінції Каринтія (Австрія) . Один із найвідоміших у світі сучасних австрійських літераторів. Нагороджений багатьма преміями. Став відомим наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років насамперед завдяки повісті «Страх воротаря перед пенальті»(1970). Вдумлива розповідь з досконально опрацьованими літературними деталями ставить на терези футбольне поле і життя людини. Повість має кіноверсію, яку зняв відомий німецький режисер В. Вендерс. Серед знакових творів письменника критики називають його сценарій до фільму «Небо над Берліном», написаний у співавторстві з режисером В. Вендерсом. Сюжет побудований навколо безтурботного життя двох ангелів, яке закінчується  в той момент, коли один з них закохується в земну жінку. Кінострічка вийшла в 1987 році та має багато римейків, де використання комерційно успішного сюжету поєднувалося з новими технічними засобами. Фільм відзначено багатьма нагородами на європейському рівні. Твір «Повільне повернення додому»(1979), Гандке  написав під враженням своєї подорожі на Аляску. Застосовує високий стиль мови з міфологізованими метафорами. Головний герой, геодезист Зоргер, не знаходить спроби заповнити внутрішню пустоту. З предметом свого вивчення він практично зріднився, адже камінь здається йому куди більше благороднішим, ніж людина. Безвихідь і відчай пронизують  головного героя все життя…
Знайомтеся з новинками сучасної європейської літератури. Читайте – це цікаво!

Підготувала Людмила Стадницька