Кондратюк А. І. Хутір / А. І. Кондратюк. – К. : Преса України, 2013. – 848 с.

Кожний наступний роман Андрія Кондратюка приходить до читача через роки й роки після його написання, як і цей. Колись на заваді стояли ідеологічні перепони, нині – здебільш фінансові. Але прориваються загати і ми переконуємось: реалістично-романтичні традиції українського класичного письменства не загубилися, а розвиваються, поглиблюються, вражають правдивістю і художньою силою життєпису роду і нашого народу. Роман «Хутір» - тому яскраве підтвердження. Творчість Андрія Кондратюка тяжіє до родового епосу, в якому історія роду тісно переплітається з долею нації. Цей твір – це перша частина задуманої автором дилогії «Між двома берегами». В романі «Хутір» змальовано історію одного українського поселення, що з’явилося на очах одного покоління і на очах одного покоління зникло. Нажаханий кровавими видіннями у передчутті нових світових змін пан Валєвський швидко починає продавати земельку, а осяяні рожевою мрією селяни кинулися важкими трудами тую рідну, не свою земельку викуплять. Так у благодатнім поліськім закутку, де одвічно струменить сяянням усесвітньої краси, з’явився хутір. Маленька цятка на мапі, прекрасний Закуток серед лісів у своєму пульсуванні вписується у світовий контекст. Роман містить зворушливі драматично-трагічні сторінки з історії повстанського руху на Поліссі. Перед нами колоритні постаті селян зі своїми родинами. Як вони любили цю землю, як вони раділи зеленому проростанню кожного зернятка і співові кожної пташечки, і поверненню навесні до своїх гнізд лелек. І це завжди бриніло, як свято душі. А як вони мужньо і стоїчно зустрічали більшовицькі акції, спрямовані на руйнування хутора. І вистояли упродовж десятиліть. Зі сторінок роману струменить любов до рідної землі, що є одвічним джерелом існування усього сущого на ній, і яку заповідано й нам берегти і любити.

Каленюк Л. М.