У країнах Європи завдяки природно-історичній  різноманітності умов їх соціального розвитку, склалися різні культурно-політичні традиції ставлення суспільства та дорослих до виховання дітей і підлітків, захисту прав та інтересів неповнолітніх. Однак зараз,. під впливом загальноєвропейського законодавства та різних процесів, що супроводжують міграцію і змішання культур серед населення ЄС, відбувається нівелювання, кластеризація та уніфікація цих сфер національних традицій. Дуже цікавий досвід країн Європи . Фінляндія – перша у світі країна, де жінки отримали однакові права з чоловіками, і навіть одна з них стала її президентом. У Норвегії дуже довговічні шлюби, а в багатьох сім’ях подружжя з дитинства знають один одного. А ще в Норвегії старше покоління не бере участі у вихованні онуків - їх вихованням займаються батьки по черзі щоб не було конфліктів зі співробітниками і роботодавцями. Датські сім’ї – дуже специфічні осередки суспільства, в яких свобода стосунків між статями використовується для детального вивчення один одного і налагодження глибокого взаєморозуміння, що виражаються в прагненні до спільної діяльності у всьому. Шведи з раннього віку беруть дітей всюди з собою. Малюки вважаються незалежними особистостями, вони самі повинні захотіти чогось навчитися. У шведських сім’ях хлопчики і дівчатка виховуються однаково, а домашня робота для них не ділиться за гендерною ознакою. Однак допомагати вдома дітей залучають тільки з підліткового віку.
Національна державна політика у сфері культури завжди своєрідна та унікальна. Досвід розвитку людства показує, що найефективнішим методом для вирішення цих завдань є контроль або спрямоване формування сфери культури, яка визначає можливі способи, схеми і правила соціальних взаємодій, до яких належить стейкхолдерські відносини. Особливо станом і процесом розвитку підростаючого покоління(з огляду на його незміцнілу психіку), котре визначає майбутнє будь-якої держави або структурного соціального утворення. Одним з прикладів – Конвенція Організації Об’єднаних Націй «Про права дитини». Вона зобов’язує державу-учасницю максимально забезпечити виживання і здоровий розвиток дітей. Аналіз стейкхолдерських відносин в різних країнах у сферах виховання і здоров’я дітей, прав та інтересів неповнолітніх на континентах і в регіонах. У 2006 році була розроблена програма «Будуємо Європу для дітей і разом з дітьми», основні завдання якої були уточнені Стокгольмською програмою 2010-2014 рр. Головною метою цієї програми стало надання допомоги всім зацікавленим сторонам в розробці та впровадженні комплексних стратегій вироблення та втілення в життя політики просування прав дитини з метою викорінення всіх форм насильства щодо дітей. Про досвід передових європейських країн у культурі сімейних відносин у вихованні та захисту дітей ви прочитаєте у статті:
Акулов-Муратов В. Культура і політика сімейних стосунків, виховання та захисту неповнолітніх як механізми стейкхолдерських відносин у суспільстві / В. Акулов-Муратов, О. Будько // Зовнішні справи. – 2017. - № 7. – С. 54-58.

Підготувала: Стадницька Л. М.