Гадаю не буде перебільшенням назвати роман-хроніку "Хрещатий Яр" Докії Гуменної найвизначнішим твором про Другу Світову Війну в українській літературі. Цей роман Докія Гуменна, письменниця нині маловідома в Україні, написала одразу по війні. Три роки з 1946 по 1949 вона писала його, поневіряючись на чужині, після того, як вирішила назавжди покинути рідну землю, захоплену більшовицькою ордою. І лише в 1956 році роман побачив світ у видавництві "Слово" в Нью-Йорку. "Хрещатий Яр" - справжній епос, найправдивіше зображення поневоленої України в найтрагічніший період її історії окреслений моментом початку війни між нацистською Німеччиною Гітлера та більшовицькою Росією Сталіна в червні 1941 року та відступом німців з окупованого Києва в кінці 1943 року. Ця сага з великою кількістю персонажів, подій, химерних переплетінь доль написана киянкою, українкою, яка була самовидцем і яку ми пізнаємо в особі головної героїні роману Мар'яни. Як роман-хроніка, ця книга ставить убивчий діагноз тоталітарним режимам і переконливо ототожнює кровожерні режими Сталіна та Гітлера. При цьому робиться це без пафосу та якихось особливих філософських чи соціологічних узагальнень. Книга ставить масну крапку на будь-яких інсинуаціях щодо фальшування трагедії Бабиного Яру, в якому загинули майже всі євреї Києва, які з різних причин не змогли евакуюватися. І робилося це саме в ті дні, про які писав автор книги "Бабин Яр". Саме у вересневі дні, коли Київ палахкотів від вибухів, вчинених сталінськими негідниками, німецькі зондеркоманди знищували євреїв Києва, щоб потім написати, що "45000 жидів були знищені на прохання українців"Бажаю вам приємного та плідного читання роману "Хрещатий Яр" Докії Гуменної, дорогі читачі!.

Підготувала А. Христофорова