Літо видалось спекотним. Добре, коли в хаті є холодильник: у ньому і напої стають прохолодні, і продукти харчування довше зберігаються… Сьогодні важко уявити, як колись люди без нього обходилися. З давніх-давен люди переймалися проблемою зберігання їстівних припасів . Згодом їх призвичаїлися складати в глибокі ями або в прохолодні печери, які перетворилися на підвали та льохи, куди попередньо взимку завозили крижані брили. Однак з часом винайшли ще один спосіб охолодження, який урешті-решт проклав шлях до винайдення холодильних машин. Допомогли цьому нові відкриття у фізиці та хімії: вчені навчилися викликати, підтримувати та контролювати теплові реакції.
Перша холодильна камера була побудована 1874 року в швейцарському місті Аугсбург місцевим інженером Карлом фон Лінде. Це був агрегат для охолодження пива, який мав компресор, що працював на аміаку та на енергії від парового двигуна. Але машина дуже гуркотіла, так що годі було думати про те, щоб поставити її у помешканні. Вчені різних країн з ентузіазмом узялися удосконалювати цей пристрій. 1911 року у США компанія «Дженерал Електрик» запустила у виробництво холодильний агрегат «Одіфрен», названий на честь свого творця, французького фізика Марселя Одіфрена. Цей перший домашній холодильник був теж досить громіздкою спорудою. На вигляд це була велика шафа завширшки і завглибшки в один метр із дерев’яними стінками у 14 сантиметрів та оббита зсередини корком. При цьому її обсяг уп’ятеро перевищував ємність камери для зберігання продуктів. Обертання компресора забезпечувалося окремим електродвигуном з ремінною передачею. Підшипники змащувалися щотижня… Проте це вже була революційна машина, бо вона працювала на автоматиці! Згодом і в Європі налагодили випуск «машин, що народжують холод». Потому холодильник ще не раз зазнавав змін у конструкції і зовнішньому вигляді. На початку 1930-х було запущено у виробництво герметичні машини, де як холодильний агент було використано нову речовину – фреон. 1939 року Харківський тракторний завод випустив свою знамениту пілотну партію холодильних машин під назвою ХТЗ-120.
Сьогодні важко уявити своє життя без холодильника. Тож не випадково цей побутовий електроприлад було включено до символічної «двадцятки» найвизначніших та найкорисніших винаходів людства у галузі харчування, яку визначила Британська академія наук.
Про основи холодильних технологій та зберігання сировини і продукції рослинного та тваринного походження Ви дізнаєтесь з посібника: Лозовський А. Основи холодильних технологій : навч. посіб. / А. Лозовський. – Суми : Університетська книга, 2012. – 149 с., а також ознайомившись із інтернет-ресурсами:

• http://daktu.info/cikav-istorr/2500-xolodilnik-jogo-istoriya.html – Холодильник. Його історія – Світогляд;
• http://remservice.kiev.ua/uk/istoriya-stvorennya-holodilnika – Історія створення холодильника;
• http://kievchaplib.blogspot.com/2012/08/blog-post.html – Історія створення холодильника;
• http://nbukids.wordpress.com/2013/01/03/скринька-знань-з-історії-побутової-ел-2/ – Скринька знань: З історії побутової електроніки: Холодильник;
• http://www.holodilnik.info/articles/history/ – История холодильника: первые шаги;
• http://liebherr-import.com/istorija-sozdanija-holodilnika.html?language=ua – Історія створення холодильника.

Тетяна Кучеру к