Наближається 2015 рік, а з ним - і знаменна дата в історії України - 400-річчя Києво-Могилянської академії . Часові межі Києво-Могилянської академії 1615 - 1817 роки, тобто два століття, які багато важили в історії українського народу. У нелегкій боротьбі, перемогах і поразках, виборювалась незалежність, вибудовувалась власна держава - її адміністративні, судові й освітні установи, гартувався дух її провідників - державців, військових старшин, освітніх і духовних пастирів, плекалась плеяда письменників, митців. Гасла національно-визвольної боротьби кінця XVI - початку XVII ст., водночас проникнення в Україну новітніх ідей від Ренесансу до Нового часу, які переосмилювалися в контексті національного життя, все це формувало в Україні новий культурно-освітній простір. Головним змістом його була вільна людина на вільній землі, її духовність, освіченість, здатність захищати предковічні цінності - мову, звичаї, традиції, культуру, батьківську віру - все, що обумовлює своє, нацональне, життя, свободу й незалежність. Українські інтелектуали - вчені, письменники, просвітяни об'єднуються для спільних дій. Виникають гуртки для перекладу книг і написання праць та підручників, громадяни об'єднуються у братства для організації друкарень, папірень, шкіл, колегіумів. Все це підготувало грунт для виникнення першої вищої школи України, першого університету - Києво-Могилянської академії. Пропонуємо до уваги нашого читача книгу відомого дослідника історії України З.І. Хижняк "Києво-Могилянська академія в XVII - XVIII ст." (2012 р.) , яка "для українців завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Падуя чи Болонья для італійців, Оксфорд - для англійців, Сорбонна - для французів, Карловий університет - для чехів, Ягеллонський - для поляків".