На думку читачів Великобританії, роман американської письменниці Харпер Лі “Убити пересмішника” - краща книга усіх часів. Таким став результат опитування понад двох тисяч осіб. Роман полюбився і дорослим, і дітям. Цю книгу з цікавістю читаєш в юності, не раз перечитуєш уже дорослим і щоразу відкриваєш щось нове. Книгу “Убити пересмішника” більшість британців читали ще в школі, для багатьох вона визначила поняття “совість”, стала своєрідним дороговказом у підлітковому віці. Роман отримав Пулітцерівську премію, пізніше його успішно екранізували.
Книга чудова, неможливо відірватися. З перших сторінок ти попадаєш в атмосферу маленького американського містечка Мейкомба і починаєш жити його життям. Пригоди героїв роману, драматичні події, які вони переживають не залишають байдужим нікого. Вже в назві роману його головний символ - пташка-пересмішник. Убити пересмішника - найстрашніший гріх. І насправді це так. Пташка нікого не чіпає, не псує рослини, не шкодить людям. У творі два пересмішники - Том Робінсон і Опудало Редлі, які живуть не так як всі і здаються дивними на перший погляд. Поступово, через безпосереднє дитяче сприйняття ми знайомимось з жителями містечка, поринаємо у вир подій, разом з ними сумніваємось, страждаємо, любимо і боїмося. Неймовірно зворушлива історія дорослішання дітей в умовах расової дискримінації і нетерпимості, де все ж знаходиться місце милосердю та доброті. Вони живуть своїм життям, у них свої мрії та фантазії, свої переживання та страхи ... І ось саме ці самі страхи дозволяють Джиму і Глазастіку побачити світ з іншого боку. Перебуваючи у злиденному матеріальному становищі, герої мають силу зберігати порядність, людяність, честь. Це, насамперед, стосується адвоката Аттікуса Фінча та його сім'ї. Безперечно, його дітям надзвичайно пощастило, бо поряд з ними завжди була людина, яка підказувала вірний шлях, але при цьому не нав’язувала своєї думки, залишала право на вибір.
Роман читається на одному подиху і завжди залишає слід у свідомості читача
.

Конарчук Г.