Дмитро Кешеля писав не фантастичний роман. Це — глибокий і тремтливий роздум про людину і сили, які тримають її у світі. Про вічність її. І про любов, без якої неможливі і вічність життя, і вічність людини, і вічність любові.

Історія починається для читачів із благання головного героя «Боже великий, дай мені сили заплакати…» над труною коханої. Здавалось би, що далі не може бути радісної та обнадійливої розповіді, а скоріше за все опис страждань осиротілої душі…

Але у Кешелі все перетворюється на надзвичайно світлий роман, який повний життя, фантастичного, мудрого, глибокого та надзвичайно емоційного.

У цьому світлому романі — не трагізм двох романтичних сердець, а потужний струмінь життя. Багато думок, цінних для самопізнання і пізнання світу, й емоцій, без яких кам’яніє серце, прикликає цей роман-видіння, роман-одкровення.

Запрошуємо прийти до бібліотеки, щоб відкрити Дмитра Кешелю - переконані, що це відкриття буде, як і життя, дуже емоційне, веселе і болісне, сповнене неймовірних вражень, а ще - пошуком шляху до любові і Бога. Чекаємо всіх зацікавлених у відділі читальної зали.

В.Бендюг