Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Березень » 18 » Катерина Білокур
18:55
Катерина Білокур
 
Катерина Білокур: Фотокнига / Відпов. за вип. Е. Я. Уманцева. - К.: ТОВ "Спалах", 2001. - 127 с.
   Ім'я Катерини Білокур - народної художниці України, геніальної особистості, однієї з визначних постатей ХХ століття, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, щедрі дарунки родючої землі і розмаїття квітів - символ радості, щастя і духовного життя народу, - назавжди залишиться в історії українського мистецтва.
   Життєпис Катерини Білокур — це не почутий крик, незбагненний талант, непошанована доля Українки з великої літери. Кажуть, коли на міжнародній виставці у Парижі картини художниці  (до речі, до Радянського Союзу полотна не повернулися, безслідно зникнувши) — побачив Пабло Пікассо, довго стояв біля них і сказав: «Якби у нас була художниця такого рівня, ми б змусили весь світ говорити про неї». Художниця такого рівня писати і читати навчилася самотужки. А що початкової освіти не мала, то і вступити потім теж нікуди не змогла. Удень неписьменна селянка копала картоплю і досипала курці просо, а з вечора до ночі малювала.
    Щоб мати право творити, Білокур довелося змагатися з рідними, близькими, з усім світом - і перемогти у тій борні. Лише заміром самогубства одвоювала у батьків право малювати щодня: "Пряла, ткала, мила, копала, садила, полола, збирала і все діло робила, а в прогалинах між цим ділом училась малювати".
    "Було й до мого часу багато художників-самоуків, але тих доля інакша: їх здібності ще з-за молоду помічали і давали їм допомогу... А мені, бачте, як судилось: що я втой час, як училась, то ні з якими знавцями мистецтва й не зострілась. А вмісті з тим моє єство, мій розум, моя велика любов до малювання випирала з моїх грудей, не давала мені спокою ні вдень, ні вночі... І я на матір-природу дивилась і в неї, багатої на фарби, тони й півтони, училася. Там цвіте квіточка синя, а там - жовта й червона, там кущик травиці, гілка калини схилилась, а над нею хміль і переступень покрутились. Там фіялкові дзвіночки тихесенько вітром гойдаються, а там сині петрові батоги над пахущим чебрецем схиляються... І все це було чудово, чудово! І я передавала на свої картини - і теж виходило чудово!" - писала вона в листі до художниці Емми Гурович. Вона жертовно зреклася усьго земного, буденного, всупереч прикрим обставинам виборювала особисте право на істину, а істиною для Катерини Білокур змалку і до останніх днів, аж до передсмертного подиху залишилася малярська творчість.
    Спливатимуть віки... Залишиться вічність, а в ній людська любов і пам'ять про величну і земну художницю Катерину Білокур з України.
     Видання, яке ми пропонуємо, ознайомить вас із творчістю художниці, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, - в Музеї-садибі К. Білокур у с. Богданівка, Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін. (119 ілюстрацій). Книга, безумовно, не залишить байдужими численних шанувальників таланту художниці.   
 
Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 859 | Додав: art | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]