«Нехай і на сей раз вони в нас не вполюють нічого»
Григорій Чубай

Юрій Андрухович – визнаний майстер інтелектуальної провокації. Роман жахів «Московіада» справжнє цьому підтвердження. Роман частково автобіографічний, адже Юрій Андрухович у 90-х мешкав у Москві і розповідає про свій досвід такими рядками: «Я прожив у Москві майже два роки, і то були мої найщасливіші часи. Мабуть з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності». Звідки ж узялась ця «чорна невдячність»? Насправді,  Андрухович сприймає це місто як величезну потворну істоту, яка змінила  національне обличчя українців, примусово змішуючи  з іншими культурами. Згодом Юрій переїздить до Європи у м. Фельдафінг, де й була написана «Московіада». Лейтмотивом роману, написаного в затишному німецькому містечку, є прихований сум за Європою: «„Якби свого часу Хтось, Хто Роздає Географію, порадився зі мною, то нині все виглядало б інакше. Але Він розмістив нашу країну там, де Йому схотілося». На сторінках роману Андрухович відверто доводить, що українці мають європейську ментальність, проте  з примусу «братів наших старших», мусять зректися цього. Роман жахів завершується досить оптимістично: «не вічно ж їй (Росії) отруювати світ бацилами зла, пригнічення й агресивного тупого руйнування!» До слова, книга користується популярністю, отож поспішайте до читальної зали щоб отримати її найпершим.
Олена Сисюк