Першої суботи серпня ми вшановуємо видатного українця, козацького ватажка Івана Сірка. Це була визначна, непересічна та легендарна людина.
Точна дата народження майбутнього кошового отамана невідома. Припускають, що він народився приблизно 1605 року в селі Мурафа на Вінничині в родині дрібного шляхтича. Існує легенда, що з самого народження маля вразило односельців та викликало в них страх, оскільки народилося з зубами, а за повір’ям це значило, що росте майбутній убивця. Та батько не зважав на пересуди, вважаючи, що Іван «зубами гризтиме ворогів».
Хлопчик був хворобливим, мовчазним та відлюдкуватим, поки одного разу в лісі не задушив голіруч вовка. З того часу дитина стала володіти незвичайними здібностями.
Сірко був єдиним, який обирався запорожцями кошовим отаманом аж 16 разів, за своє життя здійснив більше 50 успішних військових походів, командував козацьким загоном у Фландрії, воював проти поляків, іспанців, турків і татар. Недарма останні дали йому прізвисько Урус-шайтан («руський чорт»).
Козацький ватажок був досить освіченою людиною, зокрема, знав латину, листувався з московськими царями Олексієм та Федором, з польським королем Яном Собеським, кримським ханом Селім-Гіреєм. Перекази оповідають, що в побуті це була невибаглива, спокійна та розважлива людина, яка ніколи не гналася за владою та багатством.
Посланець польського короля, прибувши на Січ після обрання Сірка кошовим отаманом, був вражений тим, що відомий воєначальник живе у звичайному курені, їсть з одного казана з козаками, носить простий одяг та веде аскетичний спосіб життя. Не бажаючи зв’язувати себе сумнівними обов’язками, Сірко відмовився від багатих польських дарів, заявивши, що справжнього вовка неможливо посадити на золотий ланцюг. Найбільше в житті козацький ватажок турбувався про долю України.
Важко розібратися, що в біографії Сірка правда, а що вигадки. Про нього складали легенди та міфи, наділяючи його магічними здібностями. За легендами Іван Сірко прожив 210 років. Після смерті його права рука, яку отаман наказав відрубати, не раз допомагала козакам перемагати в битвах. Навіть Кутузов, прочувши про магічний талісман, під час окупації французами Москви у 1812 році наказав тричі пронести руку навколо міста. Невдовзі французи пішли геть. Багато хто вважає цей факт вигадкою, між тим, Кутузов після війни клопотав про поховання останків Івана Сірка.
У Сірка було буремне та неспокійне життя, але і після смерті його прах довго поневірявся: його могила була сплюндрована російськими військами у 1709 році, під час будівництва Каховського водосховища у 1967 році останки отамана ексгумували, передавши череп Івана Сірка в московську лабораторію М. Герасимова. І тільки у 2000 році «череп отамана разом із рештою останків урочисто перепоховали на кургані Баба-могила поблизу села Капулівка Нікопольського району».

Дорош Є. Як Сіркова рука вигнала французів із Москви / Є. Дорош // Пенсійний кур'єр. – 2017. – 28 лип. – C. 10.
Підготувала Т. Матушевська