Олександр Миколайович Цинкаловський (1898–1983) – професор, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, уродженець Володимира-Волинського. Він ґрунтовно досліджував історію Волині. Пішки обійшов понад дві з половиною тисячі населених пунктів. Незважаючи на високе звання, Цинкаловський міг однаково вільно розмовляти як з професором, так і з дитиною. Життєвим кредо науковця були слова: «Людина має три лиха – старість, хвороби і неохайність. Якщо з першим боротися неможливо, з другим – частково, то охайним слід бути завжди». Чоловік справді приваблював усіх, хто його знав, своєю шляхетністю й вишуканістю, які, певна річ, перейняв від пращурів: прабабусі фон Вольф – німецької письменниці, дідуся Павла Нітецького – польського шляхтича і краєзнавця і батька Миколи Цинкаловського – чиновника-фінансиста високого рангу.
Ім’я Олександра Цинкаловського поступово повертається до рідної Волині, наукову спадщину досліджують вчені-історики. Яким же був відомий краєзнавець як людина? Які почуття переповнювали його душу? Про це ми дізналися зі спогадів його племінниці Наталії Назарівни Грабарчук-Цинкаловської та з епістолярної спадщини історика – його листи племінниця передала до фондів Володимир-Волинського історичного музею. Також зі статті Богдана Яновича «Олександр Цинкаловський: історія кохання» // День. – 2017. – 28–29 квіт. (№75–76). – С. 13.
З погляду пересічної людини, Цинкаловський одружився пізно – у 30 років. Але ж він дотримувався європейських традицій, жив у Європі, був європейцем за духом, а там, як відомо, люди спочатку намагаються чогось досягти в житті й лише тоді пов’язують себе вузами Гіменея. Шляхетного пана не могла не помітити Регіна Жашкевич. З нею вчений познайомився у місті Кременці на Тернопіллі, де працював директором краєзнавчого музею у 30-х роках ХХ століття. Раїса (Регіна) Жашкевич походила з роду духовенства. Згодом її батько працював бухгалтером. Неминучі переслідування з боку радянської влади змусили подружжя Цинкаловських виїхати до Польщі. Як виявилося, назавжди. Внутрішня гармонія, краса, шляхетність – ось що було притаманне їхнім взаєминам.

Підготувала Л. Малишева