Відбитки пальців були відомі людям ще з глибокої давнини. Під час розкопок кургану Гавр-ініс у Франції археологи знайшли кам’яні брили, на яких були зображені незрозумілі звивисті лінії. Після довгих роздумів, довжиною у 50 років, французький вчений зрозумів, що це зображення відбитків пальців. Особливо популярними вони були на Сході, де відтиски пальців вважалися підписом. Можливо, дактилоскопія , так би і залишилася атавізмом, якби не англієць Вільям Джеймс Гершель . 1857 року він приїхав на роботу в Індію. Виплачуючи зарплату індійськими солдатами, баронет помітив, що відбитки, які за давньою традицією індійці залишали у відомостях, унікальні і не змінюються протягом усього життя. За час своєї служби Гершель зібрав унікальну колекцію відтисків і, повернувшись в Європу, опублікував свої дослідження в праці «Походження відтисків пальців». Але ця робота свого часу не стала сенсацією.
Паралельно з Гершелем в Японії відтиски пальців вивчав англійський лікар-місіонер Генрі Фулдс. Його метода навіть дозволила виправдати невинного, якого підозрювали у крадіжці. Результати свого відкриття він описав у листі, опублікованому у 1880 році.
Між двома «пальцезнавцями» розпочалася суперечка щодо того, хто ж першим зробив важливе відкриття. Між тим, ніхто з європейських криміналістів так і не поставився до них серйозно. Якби не відомий англійський вчений Френсіс Гальтон, важливе відкриття так і залишилося б невідомим. Виманивши у Гершеля колекцію та систематизувавши її, він став всесвітньовідомим, видавши у 1892 р. книжку «Відбитки пальців». Але пройшло ще багато часу «перш ніж було розроблено дієву систему класифікації відбитків і подолано органічне неприйняття більшістю чогось нового».
Про те, коли вперше як доказ було використано відбитки пальців, про визначення за відбитками характеру людини про те, як ігнорування великого відкриття не дозволило вчасно виявити викрадача «Монни Лізи» та про інші історичні факти дізнаєтесь, прочитавши статтю.

Дорош Є. На кінчиках пальців / Є. Дорош // Пенсійний кур'єр. – 2017. – № 37. – С. 12.

Підготувала Т. Матушевська