Як воно бути в «перехідному віці»?

Звідки й куди саме ти «переходиш»?

А чи можна нікуди не йти?

А оці «переходи» трапляються лишень із дітьми, чи й дорослі теж мають із тим халепу?
На всі ці запитання намагається відповісти відома тернопільська письменниця і казкарка Ірина Мацко у своїй повісті «Перехідний вік моєї мами». Книга Ірини Мацко – про тринадцятирічну дівчинку Алю, проблеми підліткового віку, перше кохання, спілкування з однолітками, пригоди у таборі. Та ключова розповідь у ній – про стосунки із мамою. Звідси – і назва книжки.
CUT$
Ось що каже авторка про свій твір:
«У тексті я говорю і про перше кохання, і про поцілунки, і перших п’ятдесят грам. Хочу донести до підлітків: коли їм щось пропонують, варто керуватися здоровим глуздом і не боятися відмовитися, коли вони чують щось про когось, не варто довіряти чуткам… У книжці багато різних життєвих ситуацій. Деякі взяла зі свого досвіду, деякі з життя моєї доньки, щось із почутого та побаченого… Це коктейль спостережень, досвідів, відчуттів…
Але найголовніше, і найважче — знаю це із власного досвіду — відпустити. Як каже головна героїня твору, Аля (і я з нею погоджуюся) — перехідний вік полягає в тому, щоби зрозуміти, відпустити і прийняти свою дитину вже зовсім інакшою, дорослою людиною».

Підготувала Кудіна О.