Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною. Закон України «Про освіту» визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це «особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту» .
Тобто до категорії таких осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю , а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту, особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо. Кожна школа за своєю філософією повинна бути інклюзивною. Це означає готовність у будь-який час прийняти кожну дитину, прагнучи створити максимально сприятливе середовище для розвитку її потенціалу.

Інклюзивне навчання – тема, з якої «Нова українська школа» отримує чи не найбільше запитань. Тому ми й пропонуємо Вам окрему добірку літератури з серії «Інклюзивне навчання за нозологіями» з відповідями, порадами на ці запитання: «Інклюзивне навчання: вибір батьків», «Дитина з церебральним паралічем», «Дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку», «Дитина з порушеннями інтелектуального розвитку», «Дитина із труднощами у навчанні», «Гіперактивна дитина», «Дитина із синдромом Дауна» та ін.

Підготувала Кудіна О.