Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Березень » 1 » І лише пам’ять не мовчить
10:52
І лише пам’ять не мовчить

Шевчук Е. І лише пам’ять не мовчить : світлій пам’яті загиблих, мертвих і живих синів Дубенщини, гартованих сумним Афганістаном… / Е. Шевчук. – Дубно, 2016. – 80 с.

«Правда про афганську війну… Вона різна. Здебільшого хвороблива і гірка. Афганська війна… брудна, ніким і нікому неоголошена… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна із них несе смерть, інвалідність, одягає смуток тисячі сердець, сповнена материнським довічним смутком і болем. У війни холодні очі. У війни свій відлік, своя безжалісна арифметика», - це слова з книги «І лише пам’ять не мовчить».

Це вже третя книга в доробку Ерни Шевчук. Мемуарний бюлетень «Мертві квіти Афгану», в який увійшли спогади учасників бойових дій, рідних та близьких загиблих в Афганістані воїнів видали у 2009 році. У тому ж році побачила світ і друга книга «Не стріляйте у білих журавлів». Літературно-публіцистичне видання «І лише пам’ять не мовчить» з’явилося як результат побажань воїнів-«афганців». Версткою та дизайном книги зайнялася Ольга Кузнецова, редакторською роботою – Ерна Шевчук та Микола Пшеничний, у результаті 80 сторінок історичних фактів, спогадів, біографічних даних.

Для Ерни Шевчук Афганістан – не просто війна, сльози, втрати, це її особистий біль, який вона пронесла через все своє життя. Тому кожний допис, кожна розповідь написані душею. Присвячене видання загиблим та живим синам Дубенщини. Чорними хустками смерть покрила дзеркала у дев’яти родинах дубенчан. Не повернулись, не постукали у хвіртку, не обняли матерів… Не дожили… Не долюбили… Пам’ятаємо про них і ми. Пам’ять про воїнів-афганців увіковічена в меморіальних дошках: Прокопчука К. В., Ковальчука В. М., Кухарчука В. Ф., Степановського Ю. Г., Качковського М. Є., Рибачука З. В.  Андрощука А. В., Галія В. В.

Ніхто не може творити пам’ять так, як роблять це самі учасники подій, котрі у 80-х роках минулого століття пройшли через жорстоке пекло афганської війни. Вони про Афганістан знають не з чуток. У той час, коли їх ровесники навчались у ВУЗах, опановували професії, їхніми університетами були стріляючі афганські гори та вогняні дороги. Але в їхніх залікових книжках з таких предметів як честь, мужність, самовіддача стояли оцінки тільки «відмінно». Цей відрізок часу закарбувався на все їхнє життя. У декого з них віра в те, що повернеться живим, була дуже мізерна. Тому Афганістан – це та межа, яка розділила їхнє життя на «до» і «після». Проте там, в Афгані,кожен взнав, що таке справжня чоловіча дружба, що таке совість, мужність, честь, героїзм. Коли життя в небезпеці і ти залежиш не тільки від себе – виникає міцне почуття єдності, вірності, без сумніву і фальші. Ветерани війни діляться про все це на сторінках книги.

Книга також присвячена тим, хто і сьогодні там, на Сході, відстоює звання справжнього чоловіка, вірного військовій присязі.

Пам’ять невпинно б’є у набат, благає проаналізувати уроки минулого, щоб їх фатальні помилки не повторились у майбутньому.

Підготувала Л. Степанюк

Переглядів: 17 | Додав: kraeznavzi | Теги: біографії, афганська війна, меморіальні дошки, ветерани війни, спогади | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]