«…Я писал эту книгу долго, по одному-два кусочка в год. Не такая это тема, чтобы суетиться, да и потом было ощущение, что это не просто книга, а некий путь, который мне нужно пройти, и тут вприпрыжку скакать негоже — можно с разбегу пропустить поворот и сбиться с дороги. Иногда я чувствовал, что пора остановиться, дождаться следующего сигнала, зовущего дальше. Дорога эта оказалась длиной в целых пять лет. .. За это время многое изменилось, «и сам, подвластный общему закону, переменился я» - раздвоился на резонера Григория Чхартишвили и массовика-затейника Бориса Акунина, так что книжку дописывали уже вдвоем: первуй занимался эссеистическими фрагментами, второй беллетристическими. Еще я узнал, что я тафофил, «любитель кладбищ» - оказывается, существует на свете такое экзотическое хобби (а у некоторых и мания). Нотафофилом меня можно назвать лишь условно — я не коллекционировал кладбища и могилы, меня занимала Тайна Прошедшего Времени: куда оно девается и что происходит с людьми, его населявшими?..»

Так починається передмова, якою Григорій Чхартишвілі (відомий читачам, прихильникам його творчості під псевдонімом Борис Акунін ) відкриває свій новий проект - книгу нарисів і новел у стилі детективного трилера «Цвинтарні історії» . Книга складається з шести окремих розділів, кожен з яких присвячений  одному з найвідоміших і найзагадковіших цвинтарів світу, а саме:  Донському (Москва), Хайгетському (Лондон), Пер-Лашез (Париж), Грін-Вуд (Ньо-Йорк), Іноземному кладовищу (Йокогама) та Єврейському кладовищу в Йєрусалімі. Книга доступна у відділі абонементу, а для тих, кому більше імпонує знайомство з книгою в озвученому варіанті, можна скористатися послугами  Інтернету - у прекрасному виконанні відомого актора Олександра Філіпенка. Слухайте або ж читайте книгу, вона дійсно цього варта!
Підготувала: Тихова О.