Кулик Н. Доля літописця / Н. Кулик // Освіта України. – 2017. – 10 квітня. – С. 14-15.

Забуття – це завжди несправедливість. Особливо – якщо воно стосується людей, котрі зовсім на це не заслуговують. Довгі десятиліття талановитого галицького поета, письменника, журналіста й педагога. Січового стрільця і в’язня радянських концтаборів Юрія Шкрумеляка пам’ятали лише на його «малій» батьківщині. Натомість ім’я «ідеологічно правильного» борця з бандерівцями та буржуазними націоналістами Ярослава Галана (роль якого в арешті Шкрумеляка була чи не головною) знав ледь не кожен. Зрештою, час розставив усе на свої місця – принаймні, в топографічному плані .
Після набуття Україною незалежності ім’я Юрія Шкрумеляка стали згадувати, а пам’ять - вшановувати. У селі, де він народився, встановили погруддя неподалік школи, одна з вулиць Коломиї вже носить ім’я Юрія Андрійовича. Його ж самого стали називати «героїчною постаттю гуцульського краю», «співцем стрілецької слави», «літописцем Січового стрілецтва». А також – «знавцем дитячих душ», бо у міжвоєнні роки він був усе-таки більше дитячим письменником: писав книжки, редагував журнали для малечі – зокрема «Дзвіночок», на якому виросло не одне покоління юних галичан.
Юрій Шкрумеляк народився наприкінці тепер уже позаминулої епохи – у 1895 році, у незаможній селянській родині, що мешкала у селищі Ланчин (зараз це Надвірнянський район Івано-Франківській області). Про навчання тут маленького Юрка у пам’яті місцевих мешканців зберігся цікавий факт: оскільки хлопчик був із бідної сім’ї, часто ходив на уроки босий, а поїсти до школи брав із собою печені боби та варену квасолю. Маленький Юрко був місцевою зірочкою. І не лише через здатність віршувати, що вирізняло його серед інших дітлахів. Він добре навчався, і тому по закінченні початкової школи громада направила його як найкращого учня до гімназії у Коломию.
У гімназії Юрко разом з однолітками видавав журнал «Дзвінок», де публікував свої перші твори. Навчання давалося легко, і, звичайно, юнак мав намір здобувати вищу освіту. Але Перша світова війна внесла свої корективи: у 1914 році він прямо з гімназійної лави йде на фронт – 1 серпня вступає в лави Українських січових стрільців. Тобто він був одним з перших серед 25 тисяч добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради йти до національних загонів у складі австрійських формувань. Більше того, потрапив у ті дві з половиною тисячі найбільш підготовлених юнаків, яких військова влада обрала для подальшого вишколу.
Життя цього непересічного майстра слова було сповнене боротьби і поезії. Більше фактів про життя Юрія Шкрумеляка можна дізнатися на сторінках газети «Освіта України» за 2017 рік № 14.

Підготувала бібліотекар Юшкова Н. А.