Небагатьом поетам у наш непоетичний час вдається вторувати стежку до сердець читачів, а без зворотного зв’язку складно писати. Вкотре згадуючи хрестоматійну фразу про те, що на нашій землі поет - це щось більше, ніж поет, українські митці стають і політиками, і менеджерами та продюсерами власних видань. Одним словом, опановують нові професії аби вижити й продовжувати творити. Відкинувши зайвий песимізм, слід визнати, що велетенська енергія розуму й душі, поєднана з Даром Небес, таки приносить добрі результати. Переконливий приклад - наша славнозвісна сучасниця, поетеса Ганна Чубач . Зірка Чубач засвітилася в українській поезії у благословенні 1970-ті роки. Були ще живі корифеї, які безкорисливо підтримували молодих, обдарованих "літературних новобранців". Нині важко повірити в те, що поетесу прийняли до Спілки письменників, коли вона була авторкою  лише однієї поетичної збірки "Журавка". "Радість висоти" — нова книга творів відомої поетеси, заслуженого діяча мистецтв України. Мелодійні за звучанням, глибокі за змістом, талановиті, вони возвеличують злети людського духу серед буденності прагматичного життя. Звеличення жінки на цій Землі, у цьому світі і утвердження через неї високої духовності, Мудрості і Любові - найважливіше кредо Ганни Чубач. В її творчості відсутні банальні і примітивні теми й сюжети. У ліриці кохання, інтимній ліриці поетеси відчуваєш правду жіночого серця. Поетеса далека від бажання здаватися значимішою, надто театральною та пристрасною. Нею рухає лише потреба висловити почуття, яке її переповнює. 15 грудня в Українському домі на відкритті ІІІ Київської міжнародної книжкової виставки «Книжкові контракти» відбулося нагородження переможців цьогорічного Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України» і кращою поетичною книгою стала "Радість висоти" Ганни Чубач університетського видавництва "Пульсари".

Нехай мені доля вготовила муки:
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки.
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолено плаче.
Карає і мучить нестерпним життям.
Я - все-таки сильна! Я щось-таки значу!
Я світ цей здивую красивим дитям!