Євгенія Сенік. Країна У, або казки чужим дітям

«Чи любить хтось свою країну більше за того, хто перебуває поза її межами?»

«Чи любить хтось свою дитину більше за того, хто змушений полишати її, а разом з нею своє серце й душу, заради її ж добробуту?»

«Чи змінилися ті часи, відколи створив свої поеми Шевченко? Чи пішли кудись пани з її рідної землі?»

«Країна У, або казки чужим дітям» - це твір-співрозмовник, твір-щоденник, твір-роздум. Це – чарівне місце, що розташоване у серці молодої авторки Євгенії Сенік.

Сюжет розгортається на широкому тлі дбайливо і водночас хаотично прописаних емоцій та роздумів головної героїні, яка опинилась на заробітках у Німеччині. Авторка не претендує на істину, але запрошує читача пройти цей внутрішній шлях разом.

Риторичні питання, які Євгенія ставить протягом свого роману, розкриває зміст її твору. З України емігрували 6,6 мільйона людей. За цим показником ми посідаємо п’яте місце у світі. Серед емігрантів – наші рідні, друзі та знайомі. Хвиля міграції так чи інакше зачіпає нас усіх. Але чи знаємо ми про переживання тих, хто покидає рідні домівки, хто щодня марить своєю Країною У?

Книга написана із власного досвіду, змальовує самотність людини за кордоном. Людини, яка лишає свою дитину, аби читати «казки чужим дітям»...

І. Петрук