Костров В. В гостях у сонця / В. Костров // Віче. – 2014. – № 13.– С. 34-35.

У рамках проекту ЮНІДО група фахівців з України в галузі відновлюваної енергетики пройшла навчання в німецькому центрі Solarzentrum, організоване для більш повного ознайомлення з німецькою практикою отримання енергії з відновлюваних джерел, її використання у промисловості і побуті, а також енергозбереження . Цілий тиждень українська група гостювала в господарів і засновників Solarzentrum – сімейної пари Бригітти й Дітмара Шмідтів, зустрічалися з представниками місцевої й земельної влади, які відверто говорили про практику переходу на відновлювані джерела енергії, про наслідки глобального потепління для Німеччини та Європи в цілому й багато іншого.
Проект Solarzentrum з'явився у результаті багаторічних зусиль. Правда, для цього прибічникам «зеленої» енергетики й охорони навколишнього середовища довелося пройти досить складний і непростий шлях, знай¬ти необхідні кошти, технічні рішення, а основне — подолати опір бюрократії й старого мислення. До речі, економіка Німеччини (перша в Європі) сьогодні на 64% залежить від постачання газу з Росії. Звідси й проблеми.
Вітрогенератори являють собою єдину систему, що перебуває у власності досить прибуткового на сьогодні акціонерного товариства. Його акціонерами є винятково дами з Німеччини, Данії й Швеції на чолі з невтомною й шанованою фрау Бригіттою Шмідт. Але перш ніж усе це запрацювало, дамському товариству довелося пережити чимало труднощів, зокрема й спроби енергетичних монополій у судовому порядку заборонити використання вітроенергетики тощо. У німців є своя російська газова труба, є й пов'язаний із нею потужний бізнес, що опирається будь-яким спробам виходу на енергетичний ринок країни інших, конкурентних енергетичних проектів. І коли під впливом потужного пропагандистського преса з боку правих чоловіча складова проекту опинилася в складному становищі, за справу взялися фрау. Ще нині Шмідти згадують про ті часи з посмішкою, але їм довелося добряче похвилюватися, поки вдалося відстояти в буквальному значенні слова своє місце під сонцем і виграти численні судові позови з монополістами. Саме дами зуміли подолати всі труднощі й запустити у Ветовому всі чотири вітрогенератори.
До речі, трохи статистики: починаючи з червня 2012 року, відновлювані джерела в літній період дають Німеччині більше половини всієї електроенергії, випереджаючи навіть атомні станції. А їх тут планують згодом закрити, причому це визначено спеціальним рішенням уряду відразу ж після аварії на японській АЕС «Фукусіма».
До 2050 року в Німеччині планується до 80–100% електроенергії одержувати з відновлюваних джерел! Зазначимо, що за останні 10 років вартість електроенергії у Німеччині зросла на 200% ( до речі, в Україні – на 480%).
Завдяки тільки цим чотирьом вітрогенераторам саме Ветове і 15 суміжних населених пунктів стали енергонезалежними. Німці вміють лічити гроші й зекономлені за рахунок використання енергії вітру (і сонця) кошти спрямовують на інші потреби. Це й дитячі садки, і школи, і лікарні, це безкоштовне освітлення за рахунок автономних сонячних батарей окремих житлових будинків, автостоянок (зазначимо: все в найдепресивнішій за німецькими мірками сільській глибинці), вулиць і т. і.!
Виникає запитання: а що ж Україна? А в нас до останнього часу сфера відновлюваної енергетики була й залишається монополізованою невеликою групою відомих олігархів, що гальмує її розвиток. Так, Клюєв монополізував сонячну енергетику, а Ахметов – вітрову. Під інтереси саме цих багатіїв були прописані відповідні закони, підзаконні акти. Тому для розв'язання проблеми необхідні докорінні зміни, насамперед законодавчі, але це навряд чи можливо до переобрання Верховної Ради.
Про відновлення енергетики в Україні порівняно з Німеччиною можно дізнатися на сторінках журналу Віче №13 2014 р.

Підготувала пров. бібліотекар Н. А. Юшкова