Шановні любителі читання, дозвольте познайомити вас з новим романом популярної американської письменниці Елізабет Ґілберт «Природа всіх речей», який вийшов у Львові  у Видавництві Старого Лева. Переклад українською мовою Ганни Левів.

Дія роману відбувається на прикінці XVIII – на початку XIX століття, у Лондоні та Перу, Філадельфії та на Таїті, в Амстердамі та у найвіддаленіших куточках планети Земля, а головна героїня Алма Віттекер багата і розумна дослідниця, єдина дочка рослинного магната Гентрі Віттекера, науковець-ботанік, якій добре вдається розуміти рослин, але дуже погано – інших людей. Цій неймовірній жінці з гострим допитливим розумом та невгасимою цікавістю до навколишнього світу, випала доля жити в епоху наукових експедицій і революційних просвітницьких ідей. Суспільні приписи і обов’язок тримають її у суворих рамках раціонального, а кохання і жага до знань спонукають до пошуків за межею осяжного. Алмина історія — це пристрасна і захоплива мандрівка людського розуму, спроба пояснити суть усього на світі і досліджувати його попри невтолені бажання та розбите серце.

Історія довгого життя Алми Віттекер, жінки-бріолога, яка вивчає мохоподібні – це подорож, яка протягом роману видозмінює форму. І спершу буде подорож до знань. Алмі ще не виповнилося й чотирьох, як вона вміла рахувати англійською, голландською, французькою та латинською. Згодом дівчинка ходила в експедиції у ліси, які простягалися довкола маєтку її батьків, Білих Акрів, а по вечорах слухала розповіді видатних науковців про органічну матерію сірчаних джерел чи легеневі функції водоплавних птиць. Її мати, Беатрікс Віттекер, називала цей принцип виховання laboripse voluptas («праця вже сама по собі насолода»), а дівчинка шукала відповіді на питання, хто ж насправді керує життєвим механізмом, і дивувалася, коли старші не могли їй цього пояснити. «…Нема такої теми, яка була б надто серйозна, складна та бентежна, щоб її не можна було обговорювати в присутності дитини», – говорили батьки. Ця жага до знань і прагнення осягнути буття в раціональний спосіб і стане у майбутньому Алминою опорою, а заразом – і найбільшим нещастям.

Друга подорож - це подорож в науку. Віттекер народилася в часи, коли дослідники здійснювали найважливіші відкриття в природничих науках. Тут варто згадати Гумбольдта та Бонплана і їхнє дослідження рослинного (і не тільки) світу Американського континенту (яке часто називають «другим відкриттям Америки»); видатного німецького хіміка Юстуса фон Лібіха, одного із засновників органічної хімії; Чарльза Дарвіна з його теорією еволюції та Альфреда Валлеса, який, паралельно з Дарвіном, працював над концепцією природного добору. Чи мала жінка право висунути власну теорію в галузі хімії, фізики чи ботаніки у той час? Якщо й мала, то ніхто не був готовий рахуватися з цим.

Чи вдасться головній героїні роману стати визнаним ботаніком поряд із відомими науковцями-чоловіками? Адже Алма Віттекер мала всі шанси затьмарити самого Чарльза Дарвіна, творця еволюційної теорії… Куди заведе її спрага до нового? І чи зможе Алма хоч на крок наблизитися до справжнього пізнання?

Анжела Хамедюк.