Вітаю Вас, Гість
Головна » 2014 » Вересень » 30 » "Душа мов має крилами..."
11:59
"Душа мов має крилами..."

"Душа мов має крилами..." : перлини українських перекладів поезії Михайла Лермонтова. - К., 2013. - 352 с.

Цього року виповнюється 200 років з дня народження великого російського поета Михайла Юрійовича Лермонтова. Літературознавці й досі сперечаються щодо фактів його біографії, дивного характеру, незрозумілих вчинків і, звичайно, сенсу його віршів, адже поезія Лермонтова – єдиний ключ до розгадки передчасної загибелі поета. Ведучою темою лермонтовської поезії є самотність і, на думку вчених-літературознавців, зовсім не так важко зрозуміти причину цього. Сімейні проблеми, сварки і розлучення батьків назавжди залишили у маленького Лермонтова почуття гіркоти, нерозуміння, образи. Він практично був не потрібний власним батькам – це він відчув своєю дитячою душею занадто рано і не зміг пробачити. Навіть бабуся, яка взяла його на виховання, не змогла стати його душевним другом, який був так йому потрібен в ті роки. Дійсно, у всіх хтось був: турботлива няня, волелюбний вихователь, розуміючий друг... Лермонтов з самого дитинства був один. Він ніби тягнувся до цієї самотності, свідомо відштовхуючи від себе людей. Не дивно, що незабаром про нього стали відгукуватися як про гордовиту і горду людину. А він ... Він хотів лише одного: щоб його всі залишили в спокої.                                           
   У ювілейному білінгвальному виданні "Душа мов має крилами..." представлено поезії та поеми класика  російської літератури в блискучих перекладах І. Франка, М. Старицького, М. Зерова, М. Рильського, Л. Первомайського, В. Сосюри та ін. Деякі переклади ніколи не друкувалися після першої публікації.
 Тихова О. 


Молитва

В минуту жизни трудную               
Теснится ль в серце грусть            
Одну молитву чудную                                 
Твержу я наизусть                                      

Есть сила благодатная                  
В созвучье слов живых,                               
И дышит непонятная,                     
Святая прелесть в них.

С души как бремя скатится,                      
Сомненье далеко -                                       
И верится, и плачется,                   
И так  легко, легко...


Молитва

Коли стомлюсь од битви я,
Знеможусь в боротьбі.       
Звертаюся з молитвою                   
До неба я в журбі.

Душа мов має крилами,                  
Весняно розквіта...                          
Сповняє серце  силами                                
Мені молитва та...

Печаль гірка розвіється,                 
Думки спливуть ясні,                                              
І плачеться, і мріється,                              
І легко так мені...

Переклад Володимира Сосюри

 

 

 

Категорія: Прочитайте книги | Переглядів: 837 | Додав: читалка | Рейтинг: 4.2/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]