Солонська О. Довго жити: як чи скільки? / О. Солонська // Приватний лікар. – 2016. - № 5. – С. 48.
Довголіття і вічне життя – доволі плідна тема для режисерів і письменників. Саме тому вампіри так часто почали з’являтися на сторінках книг, у кінофільмах і завойовувати все більше прихильників.
Ті, хто налаштований прожити максимально довго, займаються спортом, позбавляються поганих звичок, обирають спеціальні дієти і регулярно відвідують лікарів, оберігаючи своє здоров’я, як кришталеву вазу. Та чи це справді наближає їх до омріяного довголіття?
Результати 50-річного дослідження швецького професора Р. Вільхельмссона та його групи перевернули уявлення більшості про зв’язок генетики і тривалості життя. 50 років учені спостерігали за жителями невеликого швецького міста й опублікували роботу, у якій зазначалося, що тривалість життя була довшою не в тих, хто ретельно слідкував за здоров’ям і мав у роду довгожителів, а в тих… хто отримував від життя задоволення!
Ті люди, які отримували позитивні емоції від свого кола спілкування, від знайомств, подорожей і взаємодії з соціумом, жили набагато довше, навіть маючи захворювання.
Про результати досліджень вчених Г. Фрідман і Л. Мартін, які у 1991 році розпочали роботу над 20-річним проектом під назвою «The Longevity Project», можна дізнатись, прочитав статтю О. Солонської в журналі «Приватний лікар» за 2016 рік, № 5.

Провідний бібліограф Юшкова Н. А.